Чи знайшли найдавніші «мумії» у Південно-Східній Азії? Що відомо насправді.
З’явилися сенсаційні заяви про виявлення дуже давніх «мумій» у Південно-Східній Азії. Проте ця тема потребує обережного трактування. На основі доступних наукових даних розглянемо, що саме було знайдено, наскільки надійні ці висновки та чому слово «мумії» тут варто використовувати із застереженнями.
Що саме знайшли
У дослідженні, опублікованому в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences, науковці проаналізували 54 людські поховання з 11 археологічних пам’яток у Південному Китаї, Північному В’єтнамі та на Суматрі.
У досліджених людських рештках виявили ознаки термічної обробки. Мінеральна структура кісток зазнала змін, що свідчить про тривалий вплив низької температури — ймовірно, процес повільного сушіння за допомогою диму, а не простого спалення чи випадкового контакту з вогнем.
Найдавніший із таких зразків походить із печери Hang Muoi у провінції Хоа-Бінь на півночі В’єтнаму. Його вік оцінюють приблизно у 14 000–14 030 років.
Чи можна називати це «муміями»
Це ключове питання. Хоча в популярних повідомленнях ці знахідки називають «муміями», вони суттєво відрізняються від класичної муміфікації, відомої, наприклад, у Стародавньому Єгипті.
Не йдеться про використання спеціальних бальзамувальних речовин, видалення внутрішніх органів чи складні ритуальні процедури збереження тіла.
Натомість дослідники припускають, що давні люди могли застосовувати інший метод:
• тіло могли підвішувати або розміщувати над джерелом слабкого вогню чи диму;
• низька температура та тривалий вплив диму сприяли висушуванню тканин;
• поховання часто здійснювали у зігнутому або скорченому положенні.
Тому точніше говорити не про муміфікацію у класичному розумінні, а про навмисне сушіння або копчення тіл (smoke-drying bodies).
Наскільки надійні ці висновки
Датування зразків за допомогою радіовуглецевого аналізу та інших методів вказує на вік до приблизно 14 тисяч років.
Водночас залишаються питання. Для частини найдавніших зразків не всі можливі лабораторні аналізи були виконані в повному обсязі, тому інтерпретація потребує подальших досліджень.
Крім того, деякі фахівці звертають увагу, що сліди нагрівання могли виникнути не лише через навмисну обробку тіл. Теоретично їх могли спричинити й інші фактори — наприклад, природні пожежі або випадкове потрапляння поховань під дію вогню.
Висновок
Якщо результати досліджень підтвердяться подальшими роботами, це буде справді важливим відкриттям: люди могли практикувати навмисне збереження тіл за допомогою диму та слабкого нагрівання вже близько 14 000 років тому — задовго до відомих єгипетських мумій і навіть раніше за традиції муміфікації культури Чинчорро.
Однак називати ці знахідки «муміями» у звичному для більшості людей сенсі не зовсім коректно. Йдеться, скоріше, про ранню форму збереження людських тіл, яка могла стати одним із найдавніших відомих прикладів свідомої обробки останків. Джерело