Є документи, які варто читати не лише за тим, що в них написано, а й за тим, на який період вони розраховані.
4 листопада 2022 року, коли Україна вже майже дев’ять місяців жила в умовах повномасштабної війни, Міністерство освіти і науки України видало наказ №987.
Документ стосується тематики наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок МОН на 2022–2026 роки.
На перший погляд — звичайне державне планування. Але якщо уважно прочитати перелік напрямів, виникають питання.
Там є воєнні дії, збройні конфлікти, оборона, високоточна зброя, роботизовані платформи, штучний інтелект для військової техніки, безпілотники, цивільний захист, забруднення територій унаслідок бойових дій і післявоєнне відновлення України.
Тобто держава у листопаді 2022 року планує наукову роботу не на кілька місяців і навіть не на один рік. До 2026 року.
І тут виникає цілком закономірне питання: Чому саме 2026 рік?
Чи це просто стандартний горизонт державного наукового планування?
Чи вже восени 2022 року українська держава виходила з того, що війна може бути довготривалою?
Чи існували тоді внутрішні прогнози та сценарії, розраховані аж до 2026 року?
А можливо, це просто збіг, якому сьогодні ми надаємо значення через те, що війна справді затягнулася?
Щоб відповісти на ці питання, потрібно подивитися на документи — і дуже уважно відділяти факти від припущень.
Спочатку — важлива деталь
Базовий наказ МОН №109 був виданий 3 лютого 2022 року, ще до початку повномасштабного вторгнення.
Саме ним була затверджена тематика наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок на 2022–2026 роки.
Тобто сам по собі цей п’ятирічний період не може бути доказом того, що хтось заздалегідь знав про повномасштабну війну або дату її завершення.
Але після 24 лютого 2022 року ситуація докорінно змінилася.
І 4 листопада 2022 року МОН внесло до цієї тематики нові зміни та виклало її в новій редакції.
Саме ця редакція і заслуговує на особливу увагу.
Війна вже триває. А наукове планування — до 2026 року
На момент ухвалення наказу №987 Росія вже майже дев’ять місяців веде повномасштабну війну проти України.
І в оновленій тематиці з’являється цілий комплекс напрямів, безпосередньо пов’язаних із воєнною реальністю.
Серед них:
• цифровізація соціально-гуманітарних процесів в умовах воєнних дій та післявоєнного відновлення;
• дослідження взаємодії медіа та суспільства під час збройних конфліктів;
• дослідження проблем соціальної нерівності, напруження та конфліктів;
• проблеми цивільного захисту;
• захист населення та військовослужбовців;
• очищення атмосферного повітря від забруднення, спричиненого збройними конфліктами;
• очищення води та ґрунтів від наслідків бойових дій;
• утилізація відходів, що виникли внаслідок збройного конфлікту;
• відновлення територій, постраждалих від збройних конфліктів.
Це вже не просто загальні дослідження у сфері безпеки.
Це планування науки для країни, яка перебуває у війні та повинна буде ліквідовувати її наслідки.
А далі — оборонні технології
Окремий блок тематики безпосередньо стосується сфери безпеки та оборони.
Йдеться, зокрема, про:
• високоточну зброю та керовані боєприпаси;
• артилерійські системи та стрілецьку зброю;
• лазерні системи;
• роботизовані платформи;
• системи виявлення, розпізнавання та супроводження цілей;
• автоматизовані системи управління;
• інтеграцію систем озброєнь у єдину мережу;
• штучний інтелект для військової техніки;
• машинне навчання та нейронні мережі;
• безпілотні літальні апарати;
• безпілотний транспорт.
Тобто держава планує не лише реагувати на поточну війну.
Вона закладає розвиток оборонних технологій на роки вперед.
І знову — післявоєнне відновлення
Особливої уваги заслуговує те, що в документі неодноразово згадується післявоєнне відновлення країни.
Йдеться про відновлення територій, довкілля, інфраструктури, матеріалів, виробництв, будівництва та архітектури.
Окремо передбачені:
«Наукові дослідження з проблем безпеки, обороноздатності та післявоєнного відновлення країни».
А також:
«Наукові дослідження з проблем будівництва та архітектури в контексті післявоєнного відновлення країни».
Тобто логіка документа виглядає приблизно так:
воєнні дії → оборона → наслідки війни → післявоєнне відновлення.
І все це вкладається в один горизонт — 2022–2026 роки.
То що вони знали?
Ось тут починається найцікавіше — і водночас потрібно бути максимально чесними.
Документ не доводить, що МОН знало дату завершення війни.
У наказі немає ані 4 листопада 2026 року як дати завершення війни, ані будь-якої іншої конкретної дати.
Тому твердження: «Влада знала, що війна закінчиться у 2026 році» — наразі залишається припущенням.
Але документ підтверджує інше:
у листопаді 2022 року держава вже формувала довгострокове наукове планування з урахуванням війни, оборони, її наслідків та післявоєнного відновлення.
І це вже не припущення.
Це факт!
А що було у доповідній записці від 31 жовтня?
Ось тут, можливо, знаходиться набагато цікавіша частина історії.
Наказ №987 посилається на доповідну записку заступника міністра від 31 жовтня 2022 року.
Тобто буквально за кілька днів до появи наказу існував внутрішній документ, на підставі якого вносилися зміни до тематики.
І виникає питання: що саме там було написано?
Чи містилися прогнози щодо тривалості війни?
Чи розглядалися сценарії розвитку подій на 2023–2026 роки?
Чи був 2026 рік просто технічним кінцем чергового циклу наукового планування?
Чи існував певний державний прогноз, який визначав цей горизонт?
Ось це вже можна і потрібно перевіряти документально.
А що буде у 2026 році?
Сьогодні ми вже знаходимося саме в тому році, який у документі визначений останнім роком планового періоду — 2026-му.
І тому питання, яке ще кілька років тому могло здаватися просто цікавим збігом, сьогодні звучить набагато гостріше: чому саме 2026 рік був обраний кінцевою точкою цього планового періоду?
Наказ МОН №987 датований 4 листопада 2022 року, а затверджена ним тематика охоплює 2022–2026 роки.
Сам по собі такий горизонт планування, звичайно, нічого не доводить. Державні наукові програми можуть мати п’ятирічний термін і не зобов’язані завершуватися одночасно з війною.
Тому твердження: «4 листопада 2026 року війна закінчиться» — було б лише припущенням.
Але є інше питання, від якого вже складніше відмахнутися.
Чому в листопаді 2022 року, коли війна вже тривала понад вісім місяців, держава планувала наукові дослідження аж до 2026 року — причому значна частина цих досліджень була пов’язана не лише з війною, а й з її наслідками та післявоєнним відновленням?
Адже в документі йдеться про дослідження забруднення повітря, води та ґрунтів унаслідок збройних конфліктів, утилізацію воєнних відходів, відновлення територій, будівництво та архітектуру в контексті післявоєнного відновлення.
Паралельно плануються високоточна зброя, роботизовані платформи, безпілотники, штучний інтелект для військової техніки, автоматизовані системи управління та інші технології для сфери безпеки й оборони.
Тобто перед нами фактично цілий цикл: війна → оборона → наслідки бойових дій → післявоєнне відновлення.
І весь цей цикл закладено в плановий горизонт 2022–2026 років.
Чи був це просто стандартний цикл державного наукового планування?
Чи вже восени 2022 року розглядалися сценарії, за яких війна триватиме ще кілька років?
Чи існували внутрішні прогнози щодо її тривалості?
І головне — що саме було написано в документах, які стали підставою для внесення цих змін?
Наказ №987 посилається, зокрема, на доповідну записку заступника міністра від 31 жовтня 2022 року.
Ось її зміст сьогодні був би значно цікавішим за саму цифру «2026».
Бо якщо в цій записці або інших супровідних документах містилися сценарії розвитку війни на 2023–2026 роки, тоді ми матимемо вже не просто припущення, а документальну основу для серйозної розмови.
Якщо ж таких прогнозів там немає, залишається цілком прозаїчне пояснення: 2026 рік був просто кінцевою датою чергового циклу державного наукового планування, а воєнну та післявоєнну тематику включили тому, що на той момент війна вже стала довгостроковою реальністю.
Але є один нюанс.
Ми вже дійшли до 2026 року.
Тому тепер можна перевірити не лише сам документ, а й те, що відбувалося з цією програмою далі.
Чи завершилася дія визначеної тематики?
Чи її продовжили?
Чи змінили пріоритети?
Які дослідження реально фінансувалися?
Які результати були отримані?
І чи з’явилися після 2022 року нові документи, у яких 2026 рік фігурує вже не просто як кінець наукового планування, а як певний прогнозований рубіж?
Ось це вже можна перевірити.
Тому сьогодні питання звучить не так: «Невже МОН знало, що війна закінчиться 04.11.2026?»
Документальних підстав для такого твердження поки немає.
Набагато точніше поставити питання інакше: «Що саме українська держава прогнозувала та планувала на 2026 рік восени 2022-го — і чому?» Бо між твердженнями «вони знали дату закінчення війни» та «це просто п’ятирічний план» існує величезна кількість можливих пояснень. І саме їх варто перевірити.
Не вигадувати дату. Не оголошувати все збігом. А знайти документи. Можливо, відповідь виявиться абсолютно буденною. А можливо, ці документи покажуть, що восени 2022 року держава мала значно конкретніше бачення майбутнього, ніж було відомо суспільству.
Тепер, коли 2026 рік уже настав, це питання особливо цікаве.
Війну не закінчують, тому що йде експеримент (2022-2026 роки) чи це лише збіг? 🤔
04.11.2022 року Наказом МОН №987 до Наказу МОН №109 внесли зміни і розпочали експеримент для наукових досліджень.
Тож вони з самого початку знали, що війна не закінчиться раніше ніж 2026 рік?
Тематика наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок Міністерства освіти і науки України на 2022-2026 роки (виділю ті, які стосуються війни):
⚠️ 2. Цифровізація соціально-гуманітарних процесів в умовах воєнних дій та післявоєнного відновлення країни.
⚠️ 8. Міждисциплінарні дослідження взаємодії медіа та суспільства під час збройних конфліктів.
⚠️ 17. Проблеми впливу на людський організм випромінювання різних частотних діапазонів та захисту населення і військовослужбовців від нелетальних видів зброї.
⚠️ 18. Найважливіші проблеми у сфері цивільного захисту.
⚠️ 19. Технології очищення та запобігання забрудненню атмосферного повітря, спричиненого збройними конфліктами.
⚠️ 20. Технології раціонального водокористування, підвищення ефективності очищення стічних вод та запобігання забрудненню водних об’єктів унаслідок збройних конфліктів.
⚠️ 21. Технології утилізації та видалення відходів, що з’явилися унаслідок збройного конфлікту.
⚠️ 25. Технології раціонального використання ґрунтів, і збереження їх родючості та очищення від забруднень, спричинених збройним конфліктом.
⚠️ 28. Отримання нових речовин та матеріалів, їх з’єднання і оброблення для сфери безпеки і оборони та післявоєнного відновлення країни. Керамічні та композитні матеріали і покриття для екстремальних умов використання.
⚠️ 30. Створення та застосування технологій отримання нових речовин хімічного виробництва для сфери безпеки і оборони та післявоєнного відновлення країни.
⚠️ 31. Нові апаратні рішення для перспективних засобів обчислювальної техніки, інформаційних та комунікаційних технологій для сфери безпеки і оборони.
⚠️ 32. Інтелектуальні інформаційні та інформаційно-аналітичні технології, інтегровані системи баз даних та знань, національні інформаційні ресурси для сфери безпеки і оборони.
⚠️ 42. Технології виявлення і оцінки та раціонального видобування корисних копалин. Технології відновлення родовищ корисних копалин на територіях, постраждалих від збройних конфліктів.
⚠️ 43. Нанотехнології створення нового покоління мастильних матеріалів для промисловості та сфери безпеки і оборони.
⚠️ 48. Технології підвищення міцності та зносостійкості вузлів і агрегатів автомобільної та бронетанкової техніки.
⚠️ 49. Технології створення високоточної зброї та керованих боєприпасів підвищеної ефективності, у тому числі гіперзвукової зброї.
⚠️ 50. Технології підвищення міцності та зносостійкості стволів артилерійських систем та стрілецької зброї.
⚠️ 51. Технології створення елементної бази лазерних систем та засобів протидії ураженню лазерною зброєю.
⚠️ 52. Технології образної інтерпретації, селекції та класифікації цілей для систем самонаведення високоточної зброї.
⚠️ 53. Технології керування роботизованими платформами, виявлення, розпізнавання та супроводження цілей.
⚠️ 54. Технології створення автоматизованих систем управління, інтеграції різних систем озброєнь у єдину мережу розвідки, указання цілей та вогневого ураження.
⚠️ 55. Інтелектуальні інформаційно-керуючі технології діагностики, експлуатації та ремонту військової та спеціальної техніки.
⚠️ 56. Технології керування озброєнням і військовою та спеціальною технікою з елементами штучного інтелекту.
⚠️ 57. Технології машинного навчання, штучного інтелекту, нейронних мереж для проектування, виробництва та експлуатації військової та спеціальної техніки.
⚠️ 68. Технології створення і відновлення критичних комплектувальних виробів та матеріалів для авіаційної техніки, у тому числі безпілотних літальних апаратів.
⚠️ 69. Інтелектуальні технології транспорту (безпілотні транспортні засоби, управління і планування транспортними потоками).
⚠️ 70. Наукові дослідження з проблем безпеки, обороноздатності та післявоєнного відновлення країни.
⚠️ 71. Наукові дослідження з проблем будівництва та архітектури в контексті післявоєнного відновлення країни.
Про соціальну нерівність і конфлікти вони теж не забули:
⚠️ 7. Дослідження проблем соціальних нерівностей, напруження та конфліктів.
Можливо війна закінчиться 04.11.2026, ну раз експеримент підійшов кінця? Що думаєте з цього приводу? Джерело
