Астронавт на стіні стародавнього іспанського собору Святого Ієроніма! Перше, що спадає на думку – фотошоп, але ні, астронавт справжній. Фігурка астронавта – давно відомий в світі артефакт, знаходиться в іспанському місті Саламанка і прикрашає один з кафедральних соборів.
Правда не той, який був побудований в 1102 році – так званий Старий собор (Catedral Vieja), а пізніше – Новий (Catedral Nueva), зведений в період з 1513 по 1733 рік. Різниця майже в 500 років, треба сказати, непринципова. І тоді ж космонавтів ще не було? Але все ж на стіні собору він є. Та ще й в черевиках з рифленими підошвами…
Розгледіли Астронавта завдяки сучасній фотооптиці, яка дозволяє розрізняти дрібні деталі чудового архітектурного оздоблення з великої відстані, раніше недоступної туристичним фотокамерам.
Ось тоді-то туристи і розгледіли серед міфічних істот на барельєфі того, кого там не повинно було бути. А в результаті історики і музейники змушені нервувати і відповідати на простодушні питання здивованих туристів. Найгірше те, що фахівці ніяк не можуть виробити єдину версію того, що сталося і не узгоджують між собою свої відповіді.
Вперше фігуру астронавта помітили в 1995 році. Тоді Серхіо Аррель, заступник директора музею кафедрального собору заявив, що в 1990 р. скульптор-реставратор Мігель Ромеро дозволив собі маленькі «художні пустощі».
Це була сама радикальна відповідь на той час. Інші відповідальні не наважуються заходити так далеко у своїх відповідях, тому що наступним питанням буде, а скільки взагалі маленьких пустощів допущено скульпторами-реставраторами і скільки творчої свободи дається при «реставрації»? Це надзвичайно болюче питання, так як весь архітектурний ансамбль центру Саламанки, включаючи, зрозуміло, і кафедральний собор, ще в 1985 році, за кілька років до початку реставрації, узятий під охорону ЮНЕСКО як загальнолюдське надбання, тобто визнаний одним з абсолютних шедеврів світової історії. Всі документи з реставрації пам’ятників такого рівня проходять безліч узгоджень, в тому числі міжнародну експертизу. Тому просто додати в гірлянду середньовічних фігур астронавта або ще кого-небудь неможливо.
Розуміючи, що таких слизьких питань не уникнути, вікарій собору Родріго Соланеллес займає діаметрально протилежну позицію: «Оздоблення будь-якого католицького храму будується в суворій відповідності з церковним каноном, розробленим в ранньому Середньовіччі. Ніяких «пустощів» окремих художників просто не може бути – єпархія ніколи не затвердить єретичний елемент декору».
Іншими словами, на бічних воротах собору немає астронавта, а хто думає інакше, той помиляється. За словами священика, це звичайні для Середніх століть монстри, яких зовні на католицьких храмах сила-силенна. Вони, мовляв, символізують породження пекла, з якими людина може стикатися поза храмом, зате всередину собору їм дороги немає.
Втім, висловлювання вікарія ще не найдивніше у цій історії. Естебан Санса, викладач філософії Університету Саламанки, переконаний, що фігура виконана не пізніше XVIII століття, коли добудовувався новий корпус кафедрального собору. Він стверджує, що астронавт є на гравюрі XIX століття. Але тільки ось гравюру громадськості не пред’являли.
До речі, фотографія 1995 року показує астронавта з абсолютно цілим обличчям, а на знімках, зроблених два роки по тому, його особу серйозно пошкоджено невблаганним плином часу.
Можливо, саме ці суперечності підігрівають інтерес до історії, яка не так вже й загадкова. Адже, в принципі, розміщення деяких символів, що характеризують епоху, під час якої проводиться реставрація, – вельми поширена практика. Забавно тільки те, що скульптор просто вибрав космічну тематику.