Китай розробляє технологію дистанційного керування бджолами-кіборгами для шпигунства та розвідки.
У розробці, що звучить як наукова фантастика, китайські вчені під керівництвом професора Чжао Цзеляна з Пекінського технологічного інституту успішно перетворили медоносних бджіл на кіборгів із дистанційним керуванням. Це дозволяє використовувати комах для цілей спостереження, військової розвідки та навіть таємного шпигунства.
Як це працює? Дослідники для контролю імплантували бджолам крихітні пристрої. Вага пристрою — всього 74 міліграми (менше за дрібку солі). Його кріплять до спини бджоли, а до мозку під’єднують через надтонкі голки. Посилаючи електричні імпульси до оптичної частки мозку (що відповідає за обробку зорової інформації), вчені можуть наказувати бджолі повертати ліворуч або праворуч. Під час випробувань бджоли виконували ці команди з точністю до 90%.
На відміну від традиційних дронів, бджоли-кіборги не потребують складної механіки чи зовнішнього джерела живлення. Вони природно маневрені, непомітні та здатні проникати в обмежені простори. До того ж, пристрої можуть бути оснащені мініатюрними камерами, аудіореєстраторами та сенсорами, що перетворює комах на майже ідеальні інструменти стеження.
Потенціал і загрози. Хоча розробники наголошують на гуманітарному потенціалі технології – наприклад, у пошуково-рятувальних операціях або ліквідації наслідків стихійних лих – її військове застосування викликає тривогу. У публікації в Китайському журналі машинобудування команда Чжао відкрито описує бджіл як «незамінних для таємної розвідки», зокрема в міських боях, боротьбі з тероризмом та наркотрафіком.
Це породжує серйозні етичні та геополітичні запитання:
– Чи можуть ці технології бути використані для стеження за політичними опонентами?
– Чи можливо застосовувати їх для шпигунства за іноземними військовими об’єктами?
– Хто контролює цих «розумних» комах, і чи існує механізм відповідальності?
Враховуючи добре задокументовану історію масового спостереження й кібершпигунства в Китаї, загроза зловживань є цілком реальною.
Світова гонка за «розумними» комахами. Китай – не єдина країна, яка розробляє комах-кіборгів. США, Японія та Сінгапур також експериментують у цій сфері. Зокрема, у 2022 році японські вчені створили тарганів-кіборгів із сонячним живленням для пошуково-рятувальних місій. Однак китайська розробка наразі є найменшою та найефективнішою за вагою і точністю контролю.
Межа між прогресом і антиутопією. Маніпулювання живими істотами в ім’я технологічного прогресу породжує етичні питання. Захисники прав тварин давно виступають проти подібних експериментів. Наприклад, компанію Neuralink Ілона Маска критикували за загибель понад 1500 тварин у ході випробувань мозкових імплантів.
Ще більш тривожною є перспектива використання подібних технологій авторитарними режимами – для придушення інакомислення, внутрішнього контролю чи міжнародного шпигунства. Межа між інновацією та антиутопією стає все тоншою.
Що далі? Попри технічні обмеження – короткий термін служби батарей і обмежена адаптація до різних видів комах – технології стрімко розвиваються. І головне питання полягає не в тому, чи буде ця технологія вдосконалена, а в тому, як саме її використовуватимуть – і хто її контролюватиме. Джерело