Буряковий квас – корисний натуральний продукт. Незаслужено забутий рецепт чудового вітамінного напою – еліксиру молодості і довголіття.
Наші предки в дерев’яних діжках під гнітом зброджували буряк і зберігали цей отриманий квас в холодному і темному місці. Буряковим квасом втамовували спрагу, використовували в різних лікувальних цілях і готували з нього різні традиційні страви.
Приготування бурякового квасу. Буряк почистити, промити і порізати на шматки все одно які, можна великими кусками, соломкою, половинками, якщо бурячки у вас невеличкі, можна буряк кидати і цілим, на смак самого квасу це не впливає.
Якщо буряк нашинкувати (наприклад, з допомогою електрошинковки) на пластинки, потім його буде зручно використовувати і до борщу, і до салату. Але до салату краще покришити соломкою.
Наповнити дві-трилітрові банки буряком по плечики і потім залити чистою холодною водою. Рівень води в банці має бути десь сантиметрів на п’ять нижчий від верху банки, тому що під час бродіння вода з піною будуть підніматися. Хтось додає до буряку цукор, хтось скибку житнього хліба, ізюм тощо. В деяких рецептах присутній хрін, часник. Але найгарнішим додатковим інгредієнтом в буряковому квасі є сік квашеної капусти. Але правильніше сказати квас з капусти, тому що цей сік містить кислі бактерії, що пришвидшують початок бродіння у буряка – по 3 столові ложки капустяного соку в кожну банку.
Вверх ногами вставити в банки капронову кришку, що притиснути буряк. Кришка сідає під горлишко банки і не дає буряку спливати. Відповідно буряк не спливає і не окислюється, тому не треба нічого перемішувати, не треба викидувати кусочки буряка, які заважають, знімати піну. Такий спосіб дуже зручний.
Тепер банки зверху прикривають марлею. Марлю складаємо в кілька шарів і фіксуємо резинками, щоб комахи не залазили. Також обов’язково для контролю під банки знизу підставити глибокі тарілки, тому що в процесі бродіння вода з піною все одно буде підніматися і може витекти, тому що неможливо точно вгадати той необхідний рівень води, щоб вона не витекла з банки під час бродіння. І з тарілки набагато простіше прибрати бурякову воду.
Буряковий квас для бродіння залишають в темному теплому місці на дві-три доби. Час від часу треба слідкувати за рівнем піни і щоб не утворилася пліснява. Якщо піни забагато, то її треба зняти. Десь на четверту добу вже можна пробувати буряковий квас, який гарно пахне і має яскравий буряковий колір. Насиченість квасу залежить від кількості буряка і від того наскільки дрібно його порізали. Чим дрібніше порізаний, тим квас має більш виражений смак, більше насичений.
В залежності скільки квасу ми злили, стільки само води доливають в банку і дальше ставлять бродити. Сам квашений буряк використовують для приготування борщів і салатів. Вже потім по смаку зрозумієте, чи дальше продовжувати доливати воду чи вже можна злити весь квас і поставити його в холодильник.
Буряковий квас – дуже смачний і корисний натуральний продукт. Правильно приготовлений буряковий квас містить іони заліза, калію, кальцію, кобальту, марганцю, фосфору та інші мінеральні речовини, вітаміни майже всіх груп, клітковину, пектини, органічні кислоти, що робить цей напій еліксиром молодості, краси і здоров’я.
Буряковий квас сприяє очищенню організму, допомагає скинути зайві кілограми, нормалізує тиск, чистить судини, виводить з організму токсини, очищує печінку, кишечник, підвищує рівень гемоглобіну, знімає стрес, покращує роботу нервової системи, сприяє профілактиці різних злоякісних новоутворень, оздоровленню сечовивідної системи, допомагає при запорах, лікує холецистит. Не завадить порадитися з лікарем, вживати чи не вживати буряковий квас при виразці шлунка і дванадцятипалої кишки, при сечокам’яній хворобі, при хворобах нирок, нирковій недостатності, запальних процесах у кишечнику.