Хаджибейський замок на Приморському бульварі

Андрій Красножон (ректор Південноукраїнського національного педагогічного університету імені Ушинського) повідомив у Фейсбуці, що «Хаджибейський замок знайдено. Поставлено крапку в дискусіях щодо його локалізації, які тривали майже 200 років», передає Укрінформ.

Невдовзі після штурму 1789 року Хаджибейський замок був підірваний російськими військами, а згодом розібраний на будматеріали.

В Одесі на Приморському бульварі студенти Південноукраїнського національного педагогічного університету імені Ушинського та співробітники Інституту археології НАН України знайшли залишки Хаджибейського замку. За словами історика, пошуки ускладнювало й те, що споруда стояла на самому краю берегового плато, де спостерігалися потужні зсувні процеси.

Під час першої експедиції з пошуку Хаджибейського замку в 2020 році Красножон з командою дійшов висновку, що пошуки замку треба звузити до території напівциркульної площі. Влітку 2021-го дослідники зробили три розкопи на північ від пам’ятника Дюка і ще кілька шурфів по алеях. Нинішнього року роботи продовжилися на схід від старих ділянок та принесли очікуваний результат.

Хаджибейський замок на Приморському бульварі
«Отже, замок розташовувався між напівкруглим будинком №8, фунікулером, Дюком та алеями південної частини бульвару, займаючи квадрат приблизно 40×40 м», – написав Красножон
Хаджибейський замок на Приморському бульварі
Фронтальна стіна Хаджибейського замку

У двох розкопах та двох шурфах археологи знайшли фронтальну стіну артилерійської берегової батареї, що була добудована до замку з берега, а також сліди демонтажу куртин (частина фортифікаційної споруди). Батарею, на думку вченого, турки збудували пізніше за сам замок.

За словами Красножона, батарея являла собою відкритий майданчик, огороджений стіною заввишки до 1,5 м та 90 см завтовшки. Вона утримувала по фронту невисокий земляний насип, на якому розміщувалися гармати, скеровані до моря.

«Якусь інтригу в цих пошуках задає кераміка та нумізматика XIV ст., знахідки якої тепер вже є нормою в розкопках на Приморському бульварі. Археологічні артефакти XIV ст. маркують зовсім інший історичний період – пов’язаний з італійською факторією Джинестра. І немає нічого дивного в такому насиченому та стародавньому історичному контексті, у якому опинилася сучасна Одеса», – зазначив Красножон.

Директор Департаменту культури ОМР Іван Ліптуга повідомив, що наразі розглядають варіант встановлення над розкопом скляного купола. «Над залишками фортеці на Приморському бульварі можуть облаштувати скло, а контури споруди позначити плиткою іншого кольору. Якщо такий задум затвердять, також вмонтуємо бронзову інформативну табличку, де буде роз’яснення – що було на цьому місці», – наголосив Ліптуга. Джерело

Залишити коментар