Керівник Волинської археологічної експедиції Віктор Баюк перелічив, які археологічні знахідки на Волині вважає найважливішими за 2022-2025 роки.
Як зазначив кандидат історичних наук Віктор Баюк, діяльність археологів упродовж трьох років зосереджувалася на дослідженнях і розвідкових, консерваційних та пам’яткоохоронних роботах.
«Попри воєнний час, археологічні дослідження не зупиняються і вийшли на дещо новий рівень. Наші вороги не хочуть, щоб ми вчили наших дітей, щоб ми досліджували свою спадщину, знали свою історію, але ми все одно продовжуємо виконувати свою роботу», – сказав Віктор Баюк.
У одній зі споруд XI століття знайшли ніж з рунічними символами, зі слів Віктора Баюка, безсумнівно скандинавського походження. Зброя виготовлена з бронзи, можливо позолочена. Між двох пластин є залишок леза чорного металу. На одному боці знаходиться шість вертикальних випуклих рунічних зображень, на звороті одне зображення та рунічне плетиво.
Влітку 2024-го експедиція продовжила дослідження у Володимирі. Поблизу Собору Різдва Христового науковці вивчали залишки споруди XVI-XVII століть, яка за низкою ознак була міським магістратом або будинком високого міського урядника.
У завалі кахляної печі знайшли керамічну «корону» із чітким стилізованим гербом Володимира: вершником в обладунках з мечем, який убиває змія списом.
«Стилізоване зображення має коріння в давньоруській іконографіці Юрія Змієборця і є прямим попередником сучасного офіційного герба міста. Зображення на знахідці тотожне тому, яке свого часу прикрашало шеврони бійців 14-ї бригади, яка формувалась саме у Володимирі», – сказав Віктор Баюк.
Також додав, що елемент руки в латах, яка тримає спис, притаманний обладунку не раніше пізнього середньовіччя. Ця деталь збережена і на теперішньому шевроні військового з’єднання.
Перстень із луцького монастиря ордену Тринітаріїв знайшли восени 2024 року під час досліджень біля Луцького військового госпіталю – колишнього монастиря ордену Тринітаріїв. Це особистий гербовий перстень-печатка із геральдичним зображенням. Прикрасу на її приналежність надалі досліджуватимуть.
У липні 2025 в межах Окольного міста княжого Володимира експедиція виявила скляне намисто з 288 округлих намистинок жовто-бурштинового та 1 ніжно-голубого кольору. Довжина прикраси – 120 сантиметрів, вага – 103 грами. Після опрацювання прикрасу передадуть до Володимирського історичного музею.
Дослідження на території двору Луцької дієцезії Римсько-католицької церкви (РКЦ) на Замковій площі тривають із 2020 р. Раніше на місці кафедрального собору стояв троїцький костел, закладений князем Литви Вітовтом та збудований у 1425-1427 роки. Команді Волинської археологічної експедиції вдалося знайти підлогу первинного храму.
Історик розказав, що новий храм теж був присвячений Святій Трійці. Був мурований, розписаний в середині фресками, а на одній з його чотирьох башт змонтували годинник із дзвонами. Після пожеж 70-х років XVIII століття відновити Троїцький костел було неможливо, тому кафедру перенесли до Петропавлівського костелу, а руїни Троїцького розібрали.
Археологи розчистили відрізок північного муру, складеної з цегли-пальцівки на вапняковому розчині. Підлога, викладена підквадратними підложними плитками, є справжньою підлогою собору.
Поруч з корпусом Луцької братської школи дослідники вивчали нововідкриті підземні приміщення та підвал прибудованої до монастиря домової церкви. Роботи біля братської школи проводили влітку 2022 року через пролом у споруді, який відкрив доступ до раніше невідомих підземних приміщень. Зокрема дослідники оглянули кімнату майже 6×4 метри з циліндричним склепінням.
Також під час досліджень розчистили та зафіксували нововідкриті крипти. Середньовічні споруди на Замковій площі Луцька. Роботи на Замковій площі провели восени 2022 року. Знайдено залишки пізньосередньовічних та ранньомодерних споруд, що виконували різні функції: для проживання, ведення господарства та релігійних обрядів.
