Важливі факти про пирій повзучий, історичні відомості, рецепти. Як краще збирати, заготовляти, зберігати та застосовувати. І чому кішки та собаки їдять пирій.
Пирій (лат. Elytrígia) — це багаторічна трав’яниста рослина, відома як важковикорінюваний бур’ян з розвиненою кореневою системою. Поширений повсюдно. Використовується в народній медицині.
Ця дика рослина допомагає при подагрі, циститі, бронхолегеневих проблемах, виразках, хворобах нирок, сечового міхура та печінки, а також при шкірних захворюваннях. Знижує ризик розвитку цукрового діабету, активізує ріст волосся, відновлює сили організму та має багато інших корисних властивостей.
Походження назви та ботанічні особливості
Пирій належить до родини злакових. Його стебло — соломина, суцвіття — колос, плід — зернівка. Існує понад 100 видів пирію.
Слово «пирій» походить від дуже давнього праслов’янського кореня, пов’язаного зі словами «хліб» або «жито». І справді, за певних умов ця рослина може виправдовувати таке походження назви.
Чи знали ви, що при схрещуванні пшениці з пирієм повзучим були отримані пшенично-пирійні гібриди? Вони давали високі врожаї, були стійкими до шкідників, морозів, посухи та інших стресових факторів. До того ж ці рослини були багаторічними й розмножувалися кореневищами — тобто не потрібно було щороку висівати зерно.
Чому такий гібрид не став широко використовуватися — питання окреме й, мабуть, риторичне.
Чому пирій такий живучий
Пирій називають повзучим недарма. Достатньо одного сантиметра кореневища з однією брунькою, щоб рослина почала розростатися на величезній площі.
Фактично на одному полі або городі пирій може бути єдиним організмом, що складається з багатьох рослин, з’єднаних спільною підземною кореневою системою.
Після 22 червня кореневища починають рости не горизонтально, а вниз у ґрунт. Вони товщають і утворюють потовщення — своєрідні запасаючі вузлики для поживних речовин, необхідних для зимівлі.
На пухких і родючих ґрунтах пирій часто розмножується лише кореневищами й навіть не утворює насіння. Насіння з’являється переважно в сухі роки або коли ґрунт ущільнений.
Загальна довжина кореневищ пирію в ґрунті може досягати сотень кілометрів на одному гектарі, а кількість бруньок — близько 250 мільйонів. Саме така надзвичайна життєздатність рослини багато в чому пояснює її сильні лікувальні властивості.
Як позбутися пирію на ділянці
Прополка майже не допомагає.
Ефективні способи:
– повне вибирання кореневищ під час перекопування, найкраще це робити до 22 червня, поки корені не заглибилися;
– товстий шар мульчі — не менше 20–30 см (наприклад, деревної щепи).
Лікувальні властивості пирію
Пирій — рослина, яка в голодні часи допомагала людям виживати, так само як кропива, мокриця чи кульбаба. Його називають «живими волосинами землі», адже він витягує з глибоких шарів ґрунту багато мінералів, зокрема кремній.
Пирій:
– виводить сечову кислоту (допомагає при подагрі та ревматизмі);
– застосовується при артритах і артрозах;
– допомагає при циститі та пієлонефриті;
– очищує кров і шкіру;
– допомагає при екземі та діатезі;
– має протизапальну, потогінну та сечогінну дію;
– сприяє росту волосся;
– допомагає при рахіті та анемії;
– підтримує роботу печінки та травної системи.
У кореневищах міститься інулін, який допомагає знизити ризик цукрового діабету 2 типу.
Кремній, що міститься у великій кількості в пирії:
– сприяє засвоєнню кальцію і цинку;
– зміцнює кістки;
– зменшує ламкість волосся і нігтів;
– зміцнює стінки судин.
Історичні згадки
Ще Авіценна у своєму «Каноні лікарської науки» писав, що пирій корисний для лікування свіжих ран, особливо його корінь. Кореневища пирію широко застосовувалися: у Давній Греції, у Давньому Римі, у середньовічній народній медицині, у сучасній фітотерапії та гомеопатії.
Свого часу кореневища пирію навіть експортували до Західної Європи як лікарську сировину.
Коли збирати пирій
Кореневища збирають пізньої осені або ранньою весною у суху погоду.
Застосування в кулінарії
З кореневищ пирію: варять супи, використовують як загусник, додають у борошно для випікання хліба, готують псевдокаву (подібно до кави з цикорію).
Простий рецепт настою: 1,5–2 столові ложки сухого подрібненого кореня залити склянкою води (80°C). Настоювати 30–40 хвилин у термосі. Пити тричі на день за 15–20 хвилин до їжі по ⅓ склянки.
Чому пирій їдять кішки, собаки та кури
Пирій містить багато хлорофілу, який:
– очищує кров і лімфу;
– допомагає відновлювати тканини;
– зміцнює суглоби й зв’язки.
Кішки часто їдять пирій, щоб: очистити нирки, позбутися піску або камінців у сечовивідній системі. Собаки також інстинктивно шукають саме цю траву.
Салат із кореневищ пирію
Інгредієнти: 120 г молодих кореневищ пирію, 20–25 г цибулі, 30–40 г моркви, трохи щавлю або лободи, кріп, лляна олія, сіль і перець. За бажанням можна додати: кедрові горішки, насіння коноплі, гриби.
Як сушити пирій
Сушити: у тіні у добре провітрюваному приміщенні. Кореневища нарізати шматочками 2–3 см і періодично перевертати.
Протипоказання
Не рекомендується: дітям до 2 років, вагітним жінкам. Також важливо перевіряти кореневища — інколи вони можуть бути уражені грибком спориньї, який є отруйним. Джерело