Сліди юрського моря у криворізькому метро: як морські їжаки опинилися на станції швидкісного трамвая.
Щодня тисячі криворіжців проходять повз стіни станції швидкісного трамвая «Бульвар Вечірній», навіть не здогадуючись, що поруч із ними — справжні свідки життя на Землі, яким близько 200 мільйонів років. У плитці, якою оздоблено станцію, виявили відбитки морських їжаків юрського періоду — часу, коли на планеті панували динозаври, а значна частина території сучасної України була дном теплого мілководного моря.
Незвичну знахідку помітив криворізький еколог і геолог Йосип Маяков. У соціальних мережах він натрапив на фото фрагмента стіни з характерними природними візерунками. Для нефахівця це виглядає як декоративний малюнок, але для геолога — як підказка про природне походження каменю.
Після вивчення доступних джерел і консультації з палеонтологом Анатолієм Березовським з’ясувалося: плитка на станції — це мармуровий вапняк, осадова порода, що утворюється з решток морських організмів. Під тиском і частковою перекристалізацією такий вапняк набуває щільної структури й характерного «мармурового» вигляду, добре полірується та часто використовується в будівництві й оздобленні.
Йосип Маяков особисто оглянув матеріал на станції та підтвердив: камінь містить природні включення — уламки мушель, мінерали та характерні структури біологічного походження.
За кольором і текстурою мармуровий вапняк, імовірно, походить із Криму — з району поблизу Сімферополя. Водночас ще у 1787 році професор Михайло Георгійович Ліванов за дорученням князя Григорія Потьомкіна провів дослідження околиць Кривого Рогу з метою пошуку корисних копалин. Тоді виявили поклади різних руд, кам’яного вугілля, мармуру та інших мінералів. Було навіть закладено дві шахти, однак через затоплення ґрунтовими водами й технічні обмеження того часу Гірничий департамент визнав ці роботи безперспективними. Проте ці дослідження стали одним з кроків до розуміння геологічного багатства регіону.
Особливий інтерес викликали округлі та зірчасті форми в породі. За словами палеонтолога, це не залишки молюсків, а скам’янілі фрагменти морських їжаків, які жили в юрському періоді — приблизно 200 мільйонів років тому. Саме тоді вапнякові відклади формувалися на дні давнього моря, що вкривало значну частину сучасної України.
Науковці наголошують: подібні «випадкові» знахідки в міському просторі мають велику пізнавальну цінність. Вони дозволяють буквально доторкнутися до глибокої історії планети — не в музеї, а просто дорогою на роботу.
На думку дослідників, відбитки давніх організмів можуть траплятися й в інших будівлях міста, де використовували природний камінь. У майбутньому, після завершення війни, криворізькі об’єкти могли б зацікавити палеонтологів для детальніших досліджень і навіть стати основою для науково-популярних екскурсій.
Адже іноді, щоб побачити юрський період, не потрібно машини часу — достатньо уважно подивитися на стіни метро. Джерело