Павиноочка грушева (Saturnia pyri) — це великий нічний метелик із родини павиноочкових (Saturniidae), поширений у Європі та частині Західної Азії. Це найбільший метелик Європи за розмахом крил. Великі «очкові» плями на крилах роблять цей вид одним із найвпізнаваніших представників нічних лускокрилих.
Синоніми: сатурнія велика, сатурнія грушева.
Зовнішній вигляд
Дорослі особини мають розмах крил близько 15–20 см, хоча розміри можуть дещо відрізнятися залежно від умов розвитку. Крила сіро-бурі або коричнюваті, з хвилястим поперечним візерунком. На кожному крилі розташована велика округла пляма, схожа на око павича, яка виконує захисну функцію та може відлякувати хижаків.
Гусінь велика: на ранніх стадіях розвитку вона темна, а згодом набуває яскраво-зеленого забарвлення з помітними блакитними або синіми горбиками на тілі.
Життєвий цикл
Павиноочка грушева має одне покоління на рік. Дорослі метелики літають переважно навесні та на початку літа. Тривалість їхнього життя невелика — зазвичай лише кілька днів. Імаго майже не живляться, оскільки їхній ротовий апарат недорозвинений і не використовується для живлення.
Самки відкладають яйця на гілки та листя кормових рослин. Гусінь після вилуплення живиться листям, а перед заляльковуванням створює міцний шовковий кокон. Лялечка зазвичай зимує, а наступної весни з неї виходить дорослий метелик.
Поширення та середовище існування
Павиноочка грушева поширена в багатьох країнах Південної та Центральної Європи, а також у Західній Азії. Вид трапляється і в Україні. Вона надає перевагу теплим відкритим місцевостям: узліссям, лісостеповим ділянкам, старим садам та іншим біотопам із наявністю листяних дерев і кущів.
Гусінь живиться листям різних рослин, зокрема груші, яблуні, сливи, вишні, клена, верби, тополі та інших листяних порід.
Значення в природі
Хоча гусінь іноді може пошкоджувати листя плодових дерев, павиноочка грушева не вважається небезпечним шкідником через невисоку чисельність популяцій. Вид відіграє важливу роль у природних екосистемах і в деяких регіонах потребує охорони через скорочення придатних для існування місць.
Збереження старих садів, лісосмуг і природних ділянок із листяними деревами допомагає підтримувати популяції цього унікального метелика. Джерело