Учені виявили породи, які виробляють водень і поводяться як своєрідні природні «реактори». Це відкриття допоможе краще зрозуміти хімічні процеси в глибоководних океанах і те, як мільярди років тому виникли перші форми життя.
У мантійній породі з-під Атлантичного океану вчені знайшли нові дані про внутрішню будову Землі.
Як пише Earth.com, геолог із Кардіффського університету Йохан Лісенберг досліджував керн, видобутий із масиву Атлантіс. З’ясувалося, що мантійна порода в ньому зазнала змін під впливом морської води.
Ця порода містить темний мінерал олівін — ортосилікат магнію та заліза, один із найпоширеніших мінералів у мантії Землі. Дослідження показали, що під час взаємодії морської води з ультрамафічними породами багаті на залізо мінерали, зокрема олівін, перетворюються на нові сполуки, унаслідок чого виділяється водень.
Таке багате на водень середовище підтримує існування мікроорганізмів, які не залежать від сонячного світла й отримують енергію завдяки хімічним реакціям, а не фотосинтезу.
На південь від місця буріння розташоване Лост-Сіті — комплекс гідротермальних джерел на дні Атлантичного океану. Через отвори цих гідротермальних жерл із земної кори виходить нагріта вода, насичена мінералами, що створює сприятливі умови для розвитку деяких мікробних спільнот.
Подібні до Лост-Сіті лужні середовища, що багаті на водень, розглядають як одне з найімовірніших місць зародження перших метаболічних систем на планеті. До того ж результати дослідження допомагають визначити, як водень та інші гази, що утворюються внаслідок взаємодії порід із морською водою, впливають на еволюцію Землі, її клімат і хімічний склад. Джерело