Астрономи виявили загадкову місцевість біля південного полюса Марса (планету названо на честь давньоримського бога війни).
Деякі осередки поверхні Марса напрочуд темні порівняно з їх крижаним оточенням. Два орбітальних апарати Європейського космічного агентства (ЄКА) виявили безліч загадкових особливостей на поверхні Марса в районі південного полюса Червоної планети, пише Space.
Учені з ЄКА показали знімки поверхні Червоної планети, зокрема регіонів, розташованих біля південного полюса планети (фотографії зробили два орбітальних апарати, коли на Марсі настала весна).
Космічний апарат Mars Express сфотографував сезонні полярні шапки, що складаються переважно із замерзлого вуглекислого газу з невеликими домішками водяного льоду. Навесні лід частково сублімується, тобто переходить зі стану твердого льоду безпосередньо в стан пари, і при цьому велика кількість вуглекислого газу потрапляє в тонку атмосферу Марса.
Нижчі температури восени змушують пару конденсуватися й утворювати товсті полярні шапки, коли в південній півкулі настає зима. Цей цикл замерзання-відтавання створює різноманітність особливостей на поверхні Червоної планети. За словами вчених з ЄКА, деякі з цих особливостей напрочуд темні порівняно з їхнім крижаним оточенням, за що вони й отримали прізвисько «загадкова місцевість».
На фотографіях зліва видно товсті шаруваті відкладення, куди потрапив марсіанський пил, і вони відрізняються від шаруватих відкладень праворуч. У центрі зображень знаходиться незвично темна місцевість, яка має візерунки з різних багатокутних форм. Вчені вважають, що таке утворюється в результаті циклів замерзання-відтавання протягом декількох років або навіть століть.
Космічний апарат Trace Gas Orbiter, що також спостерігав за цікавими особливостями поверхні Марса. Орбітальний зонд зробив фотографії іншого регіону, який поруч із південним полюсом планети, що дає змогу роздивитися вкриті інеєм форми.
На нових фотографіях також видно віялоподібні відкладення розміром від десятків до кількох сотень метрів і струмені, створені захопленою парою, яка проривається крізь верхній шар льоду, що тане. В результаті пара піднімає вгору темний пил. Коли цей темний пил осідає знову на поверхні, поглинає більше сонячного світла, що призводить до швидшого танення льоду на Марсі. Водночас пил знову опускається вниз. За словами вчених, вивчення безлічі різних крижаних утворень на Марсі допоможе краще зрозуміти історію клімату Червоної планети. Джерело