Концепція Четвертої промислової революції була популяризована Клаусом Швабом, зокрема в його книзі The Fourth Industrial Revolution. Вона описує етап технологічного процесу, навколо якого точаться дискусії щодо її економічних і соціальних наслідків.
Традиційно промислові революції поділяють так:
Перша промислова революція (кінець XVIII — початок XIX ст.) – парова машина:
– механізація текстильного виробництва;
– використання водяної та парової енергії;
– перехід від ручної праці до фабрик.
Друга промислова революція (кінець XIX — початок XX ст.):
– електрика;
– конвеєрне виробництво;
– масове виробництво сталі, хімії, автомобілів;
– розвиток телефонного та телеграфного зв’язку.
Третя промислова революція (із 1970-х років):
– комп’ютери;
– електроніка;
– інтернет;
– автоматизація виробництва та робототехніка.
Четверта промислова революція (сучасний етап)
За Швабом, така революція характеризується злиттям фізичних, цифрових та біологічних технологій.
Приклади:
– штучний інтелект;
– великі масиви даних (Big Data);
– Інтернет речей (IoT);
– автономні роботи;
– 3D-друк;
– квантові обчислення;
– безпілотний транспорт;
– біотехнології та редагування геному.
Секвенування — це читання послідовності ДНК. Воно не змінює генетичний матеріал. За допомогою секвенування можна: визначити послідовність нуклеотидів у ДНК; виявити спадкові мутації; досліджувати походження людини;
аналізувати бактерії, віруси та інші організми; підбирати деякі види лікування в медицині.
Для редагування геному (зміни ДНК) використовують технології, зокрема: CRISPR-Cas9; Base editing; Prime editing. Редагування геному можуть: вимкнути певний ген; виправити мутацію; вставити або видалити ділянку ДНК.
Редагування клітин тіла дорослої людини (соматичних клітин) уже застосовується в окремих терапіях. Натомість редагування ембріонів або статевих клітин, зміни в яких можуть передаватися наступним поколінням, у більшості країн суворо обмежене або заборонене з етичних і правових причин.
У контексті концепції Четвертої промислової революції ці технології згадуються як приклади швидкого розвитку біотехнологій, їхній розвиток вже відбувається в багатьох наукових центрах світу.
«Генетичні ножиці» — це поширена назва технології CRISPR-Cas9. Її часто порівнюють із функцією «знайти й замінити» у текстовому редакторі.
Як це працює на загальному рівні: Спеціальна молекула РНК знаходить потрібну ділянку ДНК. Білок Cas9 розрізає ДНК у цьому місці — звідси й назва «генетичні ножиці». Клітина намагається відремонтувати розрив. Під час цього втручання можуть вимкнути ген або, в деяких випадках, замінити його на інший варіант.
Хто створив
Основний внесок у розробку цієї технології зробили: Емманюель Шарпантьє; Дженніфер Даудна. За цю роботу вони отримали Нобелівська премія з хімії 2020 року.
Технологію ще досліджують, але вже застосовують від спадкових захворювань; окремих видів раку; для створення стійкіших сільськогосподарських культур; фундаментальних біологічних досліджень.
CRISPR-Cas9 не є «ідеальними ножицями», тому можливі: помилки, коли редагування відбувається не в тому місці ДНК;
непередбачувані наслідки змін; етичні питання, особливо щодо редагування ембріонів.
Саме тому в багатьох країнах редагування геному людини, яке може передаватися наступним поколінням, суворо регулюється або заборонене.
Технологія CRISPR-Cas9 сама по собі є інструментом. Її можуть використовувати як для медичних цілей (наприклад, лікування певних генетичних хвороб), так і потенційно неналежним чином, тому її застосування регулюється законами, етичними нормами та наглядом.
Що вже зробив Шваб для своєї революції?
Якщо говорити про Клауса Шваба особисто, то його роль полягала насамперед у просуванні ідей та створенні майданчика для обговорення.
Основне, що він зробив:
– Заснував Всесвітній економічний форум у 1971 році, який щороку збирає керівників держав, бізнесу, науки та громадянського суспільства.
– У 2016 році опублікував книгу The Fourth Industrial Revolution, у якій описав своє бачення впливу нових технологій.
– Просував дискусії про регулювання штучного інтелекту, цифрової економіки, кібербезпеки, кліматичної політики та біотехнологій.
– Підтримував партнерства між урядами, компаніями та науковими установами для обговорення технологічних стандартів і політик.
Що стосується практичних змін, які часто пов’язують із його концепцією, то багато з них відбуваються незалежно від Шваба, зокрема:
– широке впровадження штучного інтелекту;
– автоматизація виробництва;
– розвиток цифрових платежів;
– поширення хмарних сервісів;
– цифровізація державних послуг у багатьох країнах;
– розвиток електромобілів і відновлюваної енергетики.
Всесвітній економічний форум є впливовою міжнародною платформою, але його рішення не мають юридично обов’язкової сили.
Навколо Шваба та WEF існує багато тверджень про централізоване керування світом. Частина таких тверджень базується на реальних висловлюваннях і документах форуму, але багато інших не підтверджені. Тому кожне конкретне твердження варто оцінювати окремо на підставі перевірюваних фактів.
Висновок. Технології за Швабом можуть радикально змінити: промисловість; ринок праці; освіту; медицину; державне управління; фінансову систему.
Противники цієї концепції висловлюють занепокоєння, що автоматизація за Швабом може призвести до втрати великої частини робочих місць, посилення економічної нерівності, концентрації влади в технологічних компаніях та зростання ризиків для приватності через цифровий нагляд. Прихильники ж наголошують на потенціалі підвищення продуктивності, появі нових професій та ефективнішому для себе використанні ресурсів.
Варто зазначити, що окремі підприємства та галузі вже зазнають змін, втрачають конкурентоспроможність унаслідок технологічного прогресу — подібні процеси відбувалися і під час попередніх промислових революцій.