Веди – це найдавніші священні тексти індійської (санскритської) традиції, які вважаються джерелом знання (veda буквально означає «знання»). Веди лежать в основі індуїзму, йоги, аюрведи, ведичної астрології та філософії.
Матеріальний світ сповнений голодних живих істот. І часто вважають, що незадоволення виникає через брак їжі, відсутність притулку, недостатню захищеність або брак об’єктів для задоволення почуттів. Але це ілюзія, тому що навіть ті, хто цілком забезпечений матеріально, відчувають цей голод. Що це за голод? Це духовний голод. Насправді цей голод – це прагнення духовної їжі, духовного захисту, захищеності, та духовного задоволення почуттів. Але навіть на вищих планетах нашого Всесвіту, де тривалість життя за земним обчисленням у мільйони разів більша, неможливо вгамувати цей духовний голод. Це можливо тільки в тому випадку, коли жива істота набуває Безсмертя, якого можна досягти в духовному світі, що знаходиться незмірно вище за найвищу планету цього матеріального світу. І поки жива істота перебуває під впливом ілюзорної енергії, вона приречена зазнавати низки народження та смерті, змінюючи матеріальні тіла у цьому матеріальному світі, приречена постійно шукати щастя.
Матеріальний світ – це ілюзія чи сон? У чому полягає ілюзія, як її розпізнати і вийти з-під її впливу? Ілюзія – це спотворене сприйняття дійсності, коли одну річ сприймають за іншу. Наприклад, якщо ми приймаємо мотузку за змію, то знаходимося в ілюзії, хоча в дійсності сама мотузка цілком реальна. Якщо змія в такому випадку є ілюзією, також не означає, що змії взагалі не існує. Той, хто приймає мотузку за змію, перебуває в ілюзії, однак сама мотузка реальна як і змія. Ілюзію змії створює ілюзорна енергія, яку називають у Ведах Майєю. Ця енергія є проявом зовнішньої матеріальної енергії Бога. Все є Його енергією, яка буває двох видів, духовна та матеріальна. Так ось ілюзію матеріального світу створює саме Його матеріальна енергія.
Його називають по-різному, Абсолютом, Вищим Розумом, Вищою Свідомістю, Творцем, Вищим Джерелом, Вищими Силами, дехто каже, Всесвіт простору, маючи на увазі Бога. Веди називають Його Верховною Особою Бога, скорочено Бог. Важливо зрозуміти, що хоча ілюзорна матеріальна енергія Майя, яка створює та підтримує ілюзію матеріального світу, є одним з атрибутів Бога, реальна, вона відокремлена від Нього. Енергія Майя складається із трьох так званих гун. Тобто певні сили Природи чи вібрації впливають на свідомість, матеріальне тіло – це продукт гун матеріальної природи. Тонке матеріальне тіло живе дуже довго, сотні трильйонів років. Грубі матеріальні тіла живуть набагато менше. Наприклад, тіло сучасного дерева може жити сотні років, тіло людини – 100 років, тіло собаки – 15-20 років, а тіло мушки – години.
Свідомість – це невід’ємна властивість душі. Коли душа опиняється у матеріальному світі, на неї починають впливати гуни матеріальної природи, «гуна» буквально означає «нитка». Гуни – це три основні енергії, які пронизують увесь матеріальний світ і впливають на поведінку, свідомість і карму кожного. Це вони, гуни, визначають життєві вибори, яка музика, яка їжа та який одяг тобі подобається. І, коли людина ототожнює себе з матеріальним тілом і забуває, що вона є душею живою, тобто починає вважати себе тілом, це відбувається під впливом гун матеріальної природи. Вважати себе тілом, а не вічною душею – це є ілюзія, створена ілюзорною матеріальною енергією. Так людина опиняється в полоні ілюзії під впливом гун матеріальної природи, усвідомивши свою справжню духовну природу, усвідомивши себе душею. Досягти повного самоусвідомлення і є головною метою та завданням людського життя, тому що саме з людської форми життя можна назавжди звільнитися з кругообігу життя та смерті у матеріальному світі.
Як зруйнувати ілюзію матеріального світу? Так роблять деякі йоги – поступово піднімати себе з нижчих гун матеріальної природи через зміну способу життя, звичок, мислення, навчання, контроль за розумом і почуттям, зусиллям волі відмовившись від матеріальних прихильностей. Але цей спосіб є ненадійним, тому що потребує постійних зусиль сили волі для підтримання досягнутого стану, з якого легко зісковзнути будь-якої миті назад вниз.
Однак є й інший шлях. Хто згадає, що він вічна душа, зможе вийти з-під впливу гун матеріальної природи і повернутися назад у духовний світ. Хто не згадає, може нескінченно довго переселятися з тіла до тіла, змінювати життя за життям, епоху за епохою.
Отже, чи реальний матеріальний світ настільки, наскільки реальним є сон. У снах ми ототожнюємо себе з тим, ким стаємо уві сні, і наша свідомість сприймає все як реальність. Проведені вченими дослідження показують, що емоції, які відчуває людина уві сні, реальні, переживання реальні. Навіть наслідки вчинених уві сні дій є реальними. Наприклад, під час експериментів у спортсменів м’язи після тренування виявляються у такому ж тонусі, як і у спортсменів, що провели тренування в стані неспання. Це означає, що свідомість сплячої людини сприймає сон, як реальність. Але чи робить це сон дійсністю? Ти скажеш, ні. Правильно. Люди, здатні до усвідомлених сновидінь, мають здатність усвідомлювати себе уві сні. Тобто розуміти, що вони сплять. Отож матеріальний світ – це той самий сон, і кожен з нас подібний до сплячого в цьому сні. Власне, це і є процес самоусвідомлення.
За Ведами, істинний світ – це духовний світ, званий також Духовне Небо, вічно залите Сяйвом Брахми. От і Брахма Джоті – це сяйво, що походить від Верховної особи Бога, яка пронизує все і є всім. Частина цього Безмежного неба вкрита так званою Махат-таттвою матеріального творіння, що у ведичній філософії означає початковий прояв космічного інтелекту – першу стадію прояву матеріального світу з непроявленої природи, коли в матерію входить духовна свідомість, де обумовлені душам, які прагнуть всупереч волі Бога панувати над світом, дозволено під контролем Його зовнішньої матеріальної енергії грати ті ролі, які вони захочуть. Відповідно до ведичних знань, все, що відбувається в матеріальному світі, не що інше як сон повного прояву Верховної особи Бога, званого Маха-Вішну – це вселенський Вішну, Верховний Бог, з якого виходять мільярди Всесвітів. Він лежить у Причинному океані (Каарана-удака), а з Його диханням проявляються і зникають Всесвіти. З кожного Його видиху виходять нові Всесвіти, а з вдихом – вони повертаються назад у Нього.
Також у стані сну перебуває і жива істота, що потрапляє в цей матеріальний світ. Іншими словами, душа у матеріальному світі – це істота уві сні іншої живої істоти. По суті, Веди містять опис матеріального творіння як буквально хмару в Духовному Небі, створеного уві сні втіленням Бога. Енергія, з допомогою якої цей сон створюється, реальна, але це не робить сон реальністю. У цьому сні сама жива істота теж засинає. Сон душі та забуття власної сутності є обов’язковою умовою перебування у матеріальному світі. Інакше, якщо душа знатиме, що це сон, їй нецікаво буде грати. Тому, усвідомивши себе, душам більше цікавий матеріальний світ. Тому-то і матеріальний світ недарма порівнюють із грою. Але ця гра створюється не технічними засобами, а уявою сплячого матеріального втілення Бога. З Його волі матеріальний світ знову і знову створюється і руйнується подібно до того, як щороку настає і закінчується зима. Таким чином Бог періодично створює і знищує матеріальний світ тільки для того, щоб дати обумовленим душам можливість грати обрані ними ролі і самим творити свою долю, щоразу втілюючи в новому тілі відповідні ті незалежні бажання, які були в них у момент знищення Всесвіту.
Як і чому жива істота потрапляє в цей сон? Жива істота реальна, але належить іншому світу! Духовному! Вона зроблена з іншої енергії, духовної. Матеріальна енергія для неї чужа. Ми, так би мовити, «немісцеві» в цьому матеріальному світі. Тому-то матеріальний світ відокремлений від духовного оболонками. І духовна сутність в матеріальному світі також має ці оболонки. Ці оболонки складаються з так званої Води, Землі, Вогню і Повітря – Ефіру. А Розум? Розум і хибне Его ці оболонки відокремлюють матеріальний світ від духовного. І ці ж оболонки зобов’язана носити в матеріальному світі духовна душа як «скафандр». Без них вона не може тут знаходитися. Коли людина починає вважати себе тілом, то по суті ототожнює себе з цими оболонками. Це те саме, коли б космонавт почав називати себе скафандром. Але це не так. Забуття власної сутності (тобто забути, що є вічною душею) є умовою знаходження в цьому сні матеріального світу.
Я – вічна душа. Чому жива істота взагалі опинилася тут? Чому захотіла і погодилася забути про свою природу і жити в ілюзорному світі? Можливо тому, що в якийсь момент захотіла не Бога, а себе відчути богом. І нема ніякої необхідності з’ясовувати, коли саме істота вперше захотіла Майї – ілюзії матеріальної енергії. Ось чому жива істота, занурена в сон матеріальної свідомості, помилково приймає матеріальне тіло за своє «Я» або вважає себе богом, а все, що так чи інакше пов’язане з матеріальним тілом, вважає своїм. Хибні концепції «я» і «моє», які тягнуться за ним з життя в життя, існують тільки у сні. І так продовжується до тих пір, поки жива істота не усвідомить свою істинну природу і не зрозуміє, що є невід’ємною частинкою Бога, вічно підпорядкованій Йому.
Може також виникнути сумнів, можливо не так все добре в духовному світі, тому так багато живих істот захотіли опинитися в матеріальному світі? Але це теж саме, що сказати, що у в’язниці багато ув’язнених, тому що на волі не все так добре. Матеріальний світ незрівнянно менше духовного. У Ведах говориться, що він як гірчичне зернятко на голові настільки малий в порівнянні з духовним. І живі істоти, що знаходяться в ньому – це по суті порушники порядку в духовному світі, ті, хто пішов проти встановлених там законів і правил в матеріальний світ – це факт. Але Бог за своєю милістю карає винних не тим, що відправляє їх на каторгу, а тим, що задовольняє їхнє бажання насолоджуватися і створює для цих цілей матеріальний світ, у якому жива істота може ці свої бажання задовольнити. Хоча, якщо врахувати, що вічна за своєю природою душа тепер змушена тут постійно переживати муки народження, старіння, хвороби та смерті, то загалом можна порівняти створений матеріальний світ з каторгою. Так само як і в віртуальній реальності, щоб задовольнити свої бажання, наприклад, випробувати насолоду від польоту, зробитися птахом, щоб звідати глибини океану – рибою, а захочеш насолодитися надможливостями, то станеш напівбогом на вищих планетах, а захочеш харчуватися випорожненнями, станеш свинею. А награвшись захочеш назад додому, тоді станеш людиною.
Людина – це особлива форма, з якої жива істота може повернутися назад в духовний світ. Це особливий дар, завдяки якому можна вийти з гри матеріального світу. Для цього людині протягом життя потрібно усвідомити себе. Але в цей час «Калі-юга» (занепаду та деградації) ця система вже настільки пошкоджена, що усвідомити себе стає складніше. Тому потрібно встигнути скористатися «Золотим вкрапленням», в яке нам пощастило жити, коли завдання різко спрощуються і усвідомити себе стає простішим, але час цей обмежений. Тому потрібно встигнути скористатися можливостями. Тільки ось проблема в тому, що жива істота настільки заплутується у своїх бажаннях і наслідках, що прив’язані матеріальні уподобання перетворюються у важку форму, що ускладнює шлях до самоусвідомлення, про що поговоримо наступного разу.