Вибіркове правосуддя — це практика, за якої закони та механізми правосуддя застосовуються неоднаково до різних осіб без об’єктивного та розумного виправдання (наприклад, за політичними, соціальними чи іншими ознаками).
Хоча термін «вибіркове правосуддя» прямо не закріплений у міжнародних договорах, таке правосуддя є забороненим, оскільки воно порушує основоположні принципи міжнародного права прав людини — рівність перед законом, заборону дискримінації та право на справедливий суд.
Загальна декларація прав людини (1948)
ст. 7: Усі люди рівні перед законом і мають право без будь-якої різниці на рівний захист закону.джерело.
1. Принцип рівності перед законом
Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (МПГПП): Стаття 2(1) — забезпечення прав без дискримінації; Стаття 14(1) — усі рівні перед судами і трибуналами; Стаття 26 — рівний захист закону.
Вибіркове застосування кримінального чи адміністративного переслідування є порушенням цих норм.
2. Заборона дискримінації
Вибіркове правосуддя зазвичай є формою дискримінації. Заборонені підстави, зокрема: політичні переконання, соціальне походження, національність, релігія, належність до опозиції чи певної групи. Навіть формально нейтральний закон порушує міжнародні стандарти, якщо він застосовується вибірково.
3. Право на справедливий суд
Європейська конвенція з прав людини (ЄКПЛ)
Стаття 6 — право на справедливий суд;
Стаття 14 — заборона дискримінації при користуванні правами Конвенції.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що: використання кримінального переслідування як інструменту політичного тиску є порушенням Конвенції.
4. Заборона зловживання правом
Міжнародне право виходить із принципу добросовісності (good faith): держава не може використовувати законні процедури з неправомірною метою. Політично мотивоване переслідування — класичний приклад вибіркового правосуддя.
5. Незалежність судової влади
Основні принципи ООН щодо незалежності судових органів: суди мають бути вільними від політичного чи адміністративного тиску; рішення ухвалюються на основі закону та фактів, а не особи обвинуваченого.
Вибіркове правосуддя є ознакою відсутності незалежного суду.
6. Міжнародна практика
Міжнародні органи (Комітет ООН з прав людини, ЄСПЛ) визнають порушенням:
– переслідування опозиційних діячів при ігноруванні аналогічних дій представників влади;
– відмову розслідувати злочини «лояльних» осіб;
– різне покарання за однакові діяння без об’єктивних підстав.
Висновок. Попри відсутність прямої дефініції, вибіркове правосуддя заборонене міжнародним правом через: принцип рівності перед законом; заборону дискримінації; право на справедливий суд; заборону зловживання правом; вимогу незалежності судової влади.