Вояджер-1 (англ. Voyager, що означає «мандрівник») – активний автоматичний роботизований космічний зонд, запущений NASA 5 вересня 1977 року для дослідження Сонячної системи та простору за її межами.
Знімок нашої Землі з Космосу був зроблений з відстані 6 млрд км зондом Вояджер-1 у 1990 році. Пізніше під враженням цього знімку фізик Карл Саган написав: «Погляньте ще раз на цю точку. Це тут. Це наш дім. Це ми. Всі, кого ви любите, всі, кого ви знаєте, все, про кого ви коли-небудь чули, всі люди, що коли-небудь існували, прожили свої життя на ній. Багато наших насолод і страждань, тисячі самовпевнених релігій, ідеологій та економічних доктрин, кожен мисливець і збирач, кожен герой і боягуз, кожен творець і руйнівник цивілізацій, кожен король і селянин, кожна закохана пара, кожна мати і кожен дитина, винахідник і мандрівник, кожен викладач етики, кожен брехливий політик, кожна «суперзірка», кожен «найвидатніший лідер», кожен святий і грішник в історії нашого виду жили тут – на соринці, підвішеній у сонячному промені.
Земля – дуже маленька сцена на безкрайній космічній арені. Подумайте про річки крові, пролиті всіма цими генералами та імператорами, щоб, у променях слави та тріумфу, вони могли стати короткочасними господарями частини піщинки. Подумайте про нескінченні жорстокості скоєних мешканцями одного куточка цієї точки над ледве відмінними мешканцями іншого куточка. Про те, наскільки часті між ними розбіжності, у тому, як прагнуть вони вбивати одне одного, у тому, наскільки гаряча їхня ненависть.
Наші позерства, наша уявна значущість, ілюзія про наш привілейований статус у всесвіті – всі вони пасують перед цією точкою блідого світла. Наша планета – лише самотня порошинка у навколишній темряві. У цій грандіозній порожнечі немає натяку на те, що хтось прийде нам на допомогу, щоб врятувати нас від нашого ж невігластва.
Земля – поки що єдиний відомий світ, здатний підтримувати життя. Нам більше нікуди піти – принаймні найближчим часом. Побувати – так. Колонізувати ще ні. Подобається вам це чи ні – Земля зараз наш будинок.
Кажуть, астрономія прищеплює скромність та зміцнює характер. Напевно, немає кращої демонстрації дурного людського зазнання, ніж ця відсторонена картина нашого крихітного світу. Мені здається, вона підкреслює нашу відповідальність, наш обов’язок бути добрішим один до одного, дорожити і плекати блідо-блакитну точку – наш єдиний будинок».