Бурозубка альпійська (Sorex alpinus) є рідкісним видом землерийкових, що характеризується обмеженим ареалом у гірських районах Західної та Центральної Європи. В Україні вид зустрічається переважно в лісовому та субальпійському поясі Карпат. Оцінка чисельності, особливостей біології та екологічних потреб цього виду є важливою для розробки ефективних заходів охорони.
Бурозубка альпійська (Sorex alpinus) належить до родини землерийкових (Soricidae) і ряду комахоїдних (Insectivora). Вид є ендеміком високогірних районів Західної та Центральної Європи, з реліктовим ареалом. В Україні цей вид включено до Червоної книги України (IV категорія) та Бернської конвенції як вид, що потребує охорони.
Вид зустрічається в лісовому та субальпійському поясі Карпат (Івано-Франківська та Закарпатська області). Його місця проживання включають прохолодні, зволожені ділянки: кам’янисті береги річок, струмків та потоків у хвойних, мішаних і широколистяних лісах.
Дані про поширення, чисельність та біологічні особливості виду базуються на польових обстеженнях, а також на аналізі літературних джерел. Відлови проводились у лісовому та субальпійському поясі Карпат на висоті 400–2000 м н.р.м.
Чисельність. Популяція бурозубки альпійської невисока, але відносно стабільна. У відловах трапляється в 3–4 рази рідше, ніж звичайна бурозубка (Sorex araneus), частка у відловах не перевищує 2,6%. Основною загрозою для виду є руйнування природних місць проживання.
Біологічні особливості. Вид активний протягом року, будуючи гнізда діаметром 10–16 мм із минулорічної трави, моху та листя. Основу раціону складають безхребетні (членистоногі – 60% харчування, дощові черви, дрібні молюски) та дрібні хребетні (жаби, ссавці). Добова потреба в їжі однієї особини становить близько 120% її маси тіла. Розмножується два рази на рік, у приплоді 3–8 дитинчат (найчастіше 5).
Морфологічні ознаки. Довжина тіла 6–8 см; хвіст довгий, майже дорівнює довжині тіла, знизу світлий. Хутро спини темне, чорно-сіре, черево світле. Лапи білуваті. Голова закінчується хоботком, характерним для роду Sorex.
Бурозубка альпійська демонструє високу спеціалізацію до гірських і субальпійських екотопів. Невисока чисельність та обмежений ареал роблять вид уразливим до антропогенних змін ландшафту, зокрема до вирубки лісів та забудови.
Вид охороняється у Карпатському біосферному заповіднику, НПП «Карпатський», НПП «Синевир» та ПЗ «Ґорґани». Пропонується підтримувати природні місця проживання та обмежувати порушення рельєфу та лісового покриву в субальпійському поясі.
Бурозубка альпійська є рідкісним ендеміком Карпат із стабільною, але обмеженою популяцією. Її охорона потребує збереження природних середовищ, моніторингу чисельності та обмеження антропогенного впливу. Джерело