Чайне дерево — одна з тих рослин, назва яких може ввести в оману. Попри слово «чайне», воно не є родичем чайного куща, з листя якого виробляють зелений, чорний чи білий чай. Насправді під цією назвою найчастіше мають на увазі австралійський вид Melaleuca alternifolia, представника родини миртових.
Саме його листя є сировиною для виробництва знаменитої олії чайного дерева, яку використовують у косметиці, засобах для догляду за шкірою та деяких фармацевтичних продуктах.
Рослина з австралійських боліт
Melaleuca alternifolia — невелике дерево або високий кущ заввишки приблизно 4–7 метрів. Рослина має характерну світлу, м’яку, папероподібну кору, яка відшаровується тонкими шарами.
У дикій природі цей вид росте на сході Австралії — переважно в Квінсленді та на північному сході Нового Південного Уельсу. Його можна зустріти вздовж струмків та на вологих, болотистих рівнинах.
Листя рослини вузьке й довге — близько 1–3,5 см завдовжки та зазвичай менше міліметра завширшки. Якщо розтерти його, можна відчути характерний сильний аромат: листки містять численні залозки з ароматичною олією.
Навесні та на початку літа дерево вкривається білими або кремовими пухнастими суцвіттями. Саме через них рослина під час цвітіння нагадує маленьку хмару.
Що містить чайне дерево?
Найцікавіша частина рослини з практичної точки зору — листя.
Воно містить ефірну олію — складну суміш летких органічних речовин. У ній виявлено понад сотню компонентів, а одним із головних є терпінен-4-ол. Також присутні 1,8-цинеол, γ-терпінен, α-терпінен та інші терпени.
Саме ця суміш речовин надає олії її характерного свіжого, пряного запаху та визначає значну частину її біологічних властивостей.
Важливо не плутати склад рослини зі складом ефірної олії. Листок містить не лише олію, а й воду, клітковину, пігменти, мінеральні речовини, білки, вуглеводи та інші сполуки. Ефірна олія є лише окремою леткою фракцією.
Історія використання
Корінні народи Австралії традиційно використовували листя чайного дерева, зокрема для догляду за пошкодженою шкірою. За даними Королівських ботанічних садів К’ю, подрібнене листя M. alternifolia застосовували для лікування шкірних інфекцій.
Згодом рослина зацікавила європейських дослідників, а її ефірна олія перетворилася на комерційний продукт.
Сьогодні чайне дерево спеціально вирощують для отримання олії. Листя та верхівкові частини пагонів збирають, після чого олію видобувають методом парової дистиляції.
Чайне дерево — це не один вид
Є ще одна цікава деталь. Melaleuca — це не назва одного дерева, а цілий рід рослин.
До нього належить багато видів, переважно австралійського походження. Тому назва «олія чайного дерева» не означає, що олію можна отримати з будь-якої мелалеуки. Комерційна tea tree oil пов’язана насамперед саме з Melaleuca alternifolia.
І це важливо, адже різні види можуть мати різний хімічний склад.
Чому ж її назвали чайним деревом?
Точне походження загальної назви не цілком однозначне. Назву tea tree використовували для кількох різних австралійських рослин, зокрема представників родів Melaleuca та Leptospermum. Тому вона не є надійною ботанічною назвою.
Отже, якщо говорити точно, чайне дерево, про яке йдеться в косметиці та медицині, — це насамперед Melaleuca alternifolia.
А найвідоміший продукт із цієї рослини — її ефірна олія. Джерело