Хімічний склад тамаринду,
Корисні властивості тамаринду,
Способи застосування тамаринду,
Шкода та протипоказання.
Тамаринд (Tamarindus indica) — це вічнозелене тропічне дерево родини бобових, відоме своїми плодами у вигляді коричневих стручків із кисло-солодкою м’якоттю. Його часто називають індійським фініком, хоча ботанічно він не має жодного відношення до фінікових пальм.
Плоди тамаринду широко використовують у кулінарії, а насіння, деревину та інші частини рослини — у промисловості й косметології. Завдяки незвичайному смаку та багатому хімічному складу тамаринд став популярним у багатьох країнах світу.
Походження та поширення. Батьківщиною тамаринду вважають східну Африку. Звідти рослина поширилася до Індії, Південно-Східної Азії, Центральної та Південної Америки й інших регіонів із тропічним і субтропічним кліматом. Сьогодні дерево культивують у багатьох країнах як плодову, декоративну та технічну культуру.
Дорослий тамаринд досягає 20–25 метрів заввишки та має широку розлогу крону діаметром до 8–10 метрів. Листя дрібне, перисте, за формою нагадує листя акації.
Під час цвітіння дерево вкривається рожево-жовтими квітками з червонуватими прожилками. Після запилення утворюються довгасті вигнуті стручки завдовжки 10–20 см, усередині яких знаходиться коричнева кисло-солодка м’якоть і кілька твердих блискучих насінин.
Стиглі плоди легко відокремлюються від гілок. Зовнішня оболонка крихка та легко ламається, а волокнисті перегородки й тверде насіння перед вживанням видаляють.
Який смак має тамаринд? Смак стиглого тамаринду поєднує солодкі та кислі нотки. Багато хто порівнює його із сумішшю чорносливу, кураги, родзинок, яблучного джему та цитрусових.
Недозрілі плоди мають більш виражену кислинку, тому їх часто використовують для приготування соусів і маринадів. Стиглі плоди відзначаються легким карамельним ароматом і придатні для вживання у свіжому вигляді та приготування десертів.
Хімічний склад тамаринду.
Тамаринд належить до досить поживних тропічних плодів.
У 100 г м’якоті міститься приблизно:
• калорійність — 239 ккал;
• білки — 2,8 г;
• жири — 0,6 г;
• вуглеводи — 62,5 г;
• харчові волокна — 5,1 г.
М’якоть плодів містить:
• органічні кислоти;
• пектини;
• природні цукри;
• вітаміни групи B;
• вітамін C;
• невеликі кількості вітамінів A та K;
• калій;
• кальцій;
• магній;
• фосфор;
• залізо;
• цинк;
• мідь;
• селен та інші мінеральні речовини.
Саме поєднання харчових волокон, органічних кислот, мінералів і рослинних антиоксидантів визначає харчову цінність плодів.
Корисні властивості тамаринду.
Тамаринд цінується насамперед як поживний харчовий продукт.
Його регулярне вживання в помірних кількостях може:
• забезпечувати організм харчовими волокнами;
• сприяти нормальному травленню;
• підтримувати нормальну роботу кишківника;
• поповнювати організм деякими вітамінами та мінералами;
• забезпечувати антиоксидантний захист клітин;
• бути джерелом енергії завдяки високому вмісту природних вуглеводів.
У традиційній медицині різних країн плоди, листя, кора та насіння тамаринду використовували при різних захворюваннях. Проте сучасні клінічні дослідження поки що не підтверджують більшість лікувальних властивостей, тому тамаринд не слід розглядати як лікарський засіб або заміну медикаментозного лікування.
Способи застосування тамаринду.
У кулінарії
Тамаринд широко застосовують у кухнях Індії, Таїланду, Мексики, країн Близького Сходу та Африки.
Його використовують:
• для приготування соусів і маринадів;
• у стравах із м’яса, птиці, риби та овочів;
• як компонент карі та чатні;
• у знаменитому соусі Вустершир;
• для приготування супів, зокрема тайського Том Ям;
• у десертах, морозиві, джемах, пастилі та цукерках;
• для виготовлення соків, прохолодних напоїв і тонізувальних чаїв.
У косметології
Екстракти тамаринду використовують у виробництві косметики завдяки вмісту органічних кислот і антиоксидантів.
Їх додають до:
• кремів;
• масок;
• пілінгів;
• скрабів;
• засобів для догляду за волоссям.
Із насіння також отримують рослинну олію, яку застосовують у косметичній промисловості.
У промисловості
Деревина тамаринду дуже міцна й довговічна. Її використовують для виготовлення меблів, декоративних виробів, підлогових покриттів та інших столярних виробів.
Як вибрати та зберігати тамаринд? Під час вибору свіжих плодів слід звернути увагу на їхній зовнішній вигляд.
Якісний тамаринд має:
• тверду світло-коричневу оболонку;
• відсутність тріщин і пошкоджень;
• легкий приємний фруктовий аромат.
Свіжі плоди можна зберігати в холодильнику близько тижня. Пресований тамаринд, пасти та концентрати мають значно триваліший термін зберігання, який залежить від способу переробки та рекомендацій виробника.
Вирощування тамаринду вдома
Тамаринд можна виростити з насіння як кімнатну рослину.
Для нормального росту йому необхідні:
• багато сонячного світла;
• температура не нижче +20 °C;
• помірний полив;
• легкий родючий ґрунт із хорошим дренажем.
У домашніх умовах дерево рідко цвіте й плодоносить, однак завдяки красивому перистому листю його часто вирощують як декоративну екзотичну рослину.
Шкода та протипоказання.
Незважаючи на корисні властивості, тамаринд підходить не всім.
Його рекомендується вживати з обережністю:
• при загостренні виразкової хвороби шлунка або дванадцятипалої кишки;
• при гастриті з підвищеною кислотністю;
• людям зі схильністю до діареї;
• за наявності алергії на екзотичні фрукти.
Через високий вміст природних цукрів людям із цукровим діабетом бажано контролювати кількість спожитого продукту. Під час вагітності та грудного вигодовування тамаринд рекомендується вживати помірно після консультації з лікарем.
Висновок
Тамаринд — незвичайне тропічне дерево родини бобових, плоди якого поєднують кислий і солодкий смак та широко використовуються в кулінарії багатьох народів світу. М’якоть містить органічні кислоти, харчові волокна, мінерали й антиоксиданти, що робить її цінним харчовим продуктом.
Окрім кулінарного застосування, тамаринд використовують у косметології, деревообробній промисловості та декоративному садівництві. При цьому його не слід розглядати як лікарський засіб, а вживати варто помірно, враховуючи можливі протипоказання. Джерело