Козацька Атлантида

Чому під час створення Каховського водосховища було затоплено Запорізькі Січі?

Каховське водосховище – одне з шести великих водосховищ на річці Дніпро (Славутич), розташоване в Запорізькій, Дніпропетровській та Херсонській областях. Внаслідок підриву греблі Каховської ГЕС у червні 2023 року водосховище значно обміліло. Заповнене у 1955-1958 роках, довжина водосховища – 230 км, пересічна ширина 9,4 км (максимальна — 24 км), площа складала 2155 км², об’єм води 18,2 км³, довжина берегової лінії 896 км. Каховське водосховище мало сезонне регулювання стоку, коливання рівня води – до 3,3 м, водообмін відбувався 2-3 рази на рік. На дні водоймища – історична місцевість – Великий Луг, а також столиця хана Мамая місто Замик (неподалік від колишнього місця впадіння річки Кінської у Дніпро).

Козацька Атлантида
План Запорізьких Січей

Перша Січ виникла ще в 1552 році, і до кінця XVIII століття їх було вже вісім. Козацькі Січі, зазначені від верхів’я до гирла: Хортицький замок (острів Байда); Томаківська Січ (правий берег, неподалік від Марганцю, в гирлі річки Томаківк, існувала в 1564-1593 роках); Микитинська Січ (Стукаловий острів, навпроти Нікополя, існувала в 1628-1652 роки); Чортомлицька Січ (правий берег, біля села Капулівка в гирлі річки Чортомлик, існувала в 1652-1709 роки); Нова Січ (або Підпільненська Січ, це правий берег, неподалік села Покровське, між річкою Підпільною і Дніпром, існувала в 1734-1775 роки); Базавлуцька Січ (правий берег, гирло річки Базавлук, існувала в 1593-1630 роки); Кам’янська Січ (правий берег, поруч із селом Республіканець, гирло річки Кам’янки, існувала в 1709-1711 роки).

Створення Каховського водосховища переслідувало три стратегічні цілі, яких намагалась досягти Москва: зробити каскад непрохідних водойм, які важко форсувати; оросити водою Крим; знищити національну пам’ять українців, затопивши місця Запорізьких Січей, які опинилися під водами Каховського резервуару. Останній мотив не був найголовнішим, але всі дії Москви вказують на цілеспрямовану акцію зі знищення історичних місць України, які нагадували б про козацькі часи і вольницю, кажуть історики.

Радянський Союз під час Другої світової війни підірвав ДніпроГЕС (зведений в 1930-х роках) для того, щоб затримати німецьке просування Україною. Тоді нижче за течією Дніпра загинуло чимало мирних жителів, яких не попередили про запланований підрив. А вже в часи Холодної війни було вирішено робити каскад гігантських водоймищ, що перетворило Дніпро з потужної ріки фактично на низку водних резервуарів.

«Каскад водосховищ на Дніпрі розглядали крізь призму можливої війни із Заходом. І тоді існував план за потреби і для оборони імперії підірвати ці водосховища на Дніпрі й таким чином затопити величезні площі українських земель – для того, щоб противник не зміг форсувати Дніпро. І цей каскад так і проєктувався від Києва і до гирла Дніпра, щоб можна було відрізати всю лівобережну частину», – каже українській історик Віктор Брехуненко. Другим мотивом було зрошення Криму і півдня України.

А тепер детальніше зупинимось на знищенні пам’яті про українське козацтво. Запорозькі Січі назвались так, бо були розташовані за Дніпровими порогами, які були вище від острова Хортиця. Саме ці пороги, що відігравали важливе значення в українській козацькій міфології, були затоплені після побудови ДніпроГЕСу.

«Як історик не люблю, чесно кажучи, словосполучення «місця сили», але місця Січей – це справді були місця історичної пам’яті», – каже запорізький історик Сергій Білівненко.

За словами Білівненка, який є головою правління Запорізького наукового товариства, існує французька теорія, що народна пам’ять базується на сакральних місцях, і, коли людина там перебуває чи згадує про них, то вона відчуває певні емоції, пов’язані зі своїм минулим і з гордістю за свій народ.

«Власне, оті Січі й були отакими територіями, при згадці про які в людей прокидався український патріотизм. І одна з версій створення Каховського водосховища – окрім створення поливної мережі – було саме затоплення козацьких місць, які асоціювалися саме з запорозьким – вільним! – козацтвом», – каже історик із Запоріжжя.

Власне, Каховська водойма вкрила, наприклад, місця, звідки козацтво розпочинало свої військові походи – з Микитинської Січі, наприклад, розпочався визвольний похід Богдана Хмельницького, результатом чого стало створення козацької держави. Це водосховище знищило Чортомлинську Січ, яку було раніше зруйновано російськими військами задля помсти запорожцям, які з кошовим отаманом Костем Гордієнком підтримали виступ гетьмана Івана Мазепи і його союз зі шведським королем Карлом XII.

Під водою опинилась Нова Січ, зруйнована російськими військами в 1775 році за наказом імператриці Катерини II, коли останнього кошового Петра Калнишевського запроторили на Соловки, де він провів 25 років і помер у 113 літ, а козаків закріпачили.

Із Січами пов’язані імена Дмитра Байди-Вишневецького, засновника першої Січі на Хортиці, гетьмана Петра Сагайдачного (починав козацьку «кар’єру» саме на Січі), легендарний Іван Сірко, який не програв жодної битви, теж багаторазово був обраний кошовим отаманом на Січі.

До речі, кошових на Січі обирали відкритим голосуванням і гучним галасом, а новоспеченому отаману змащували голову багнюкою – мовляв, не відривайся від народу, ми тебе поставили, ми тебе й скинемо, якщо зазнаєшся! Тобто українська волелюбність, демократизм, виборність, гоголівська козацька романтика та гумор – все це йде саме від Січі, кажуть історики.

«Це була козацька територія, зі втратою якої втрачалась і народна пам’ять. Втрачались також і важлива козацька топоніміка і легенди. Це була втрата місць пам’яті», – каже запорізький історик Сергій Білівненко.

«Там була мережа Січей. Тобто одномоментно Січ була одна, але міняла місця на більш стратегічні, важливіші, і ця територія, яку затопила ГЕС, – це була пуповина козацтва, затоплені території були не лише осередком Запоріжжя, але й важливими для Київської Русі, бо розширювали її історичний ареал», – каже український історик Олександр Алфьоров.

Також водами Каховського водосховища був затоплений і Великий Луг – величезна територія в пониззі Дніпра, що становила собою річки, озера, плавні, болота, ліси. Там козаки ловили рибу і звірів. Великий Луг – трохи нижче за старою течією Дніпра, нижче від Запоріжжя, також був прихистком під час воєн. Рятував він людей і під час Голодомору-геноциду 1932-33 років, зауважують дослідники.

«Ще 300 років тому козаки казали: «Великий Луг – Батько, Січ – Мати». Всі Запорозькі Січі були або на території Лугу, або ж поряд із ним. У XV-XVI століттях плавні Дніпра стали тим місцем, навколо якого почали утворюватися перші козацькі поселення. Згодом вони перетворилися на величезний суспільно-політичний центр, що творив історію та формував світогляд», – писав на своїй сторінці у фейсбуці Національний заповідник «Хортиця» ще минулого року.

«Але знищення української історії було звичною справою для московсько-російської держави. Спочатку була фізично знищена остання Запорозька Січ у 1775 році, а потім і місця розташування майже всіх Січей. Комуністи добре розуміли, що знищивши коріння народу, з нього можна ліпити що завгодно», – читаємо також в дописі.

«Послідовники цариці, радянські комуністи знищили будь-яку згадку про це славетне (Запорозьке) військо. Щоб ми навіть не мали змоги вклонитися історичному Великому Лугу, що належав Запорозькій Січі, у 1950-х роках радянська влада козацькі землі затопила. Бо Сталін захотів на півдні України вирощувати рис і бавовну», – писала одна українська газета в 2022 році.

Після руйнації Каховської ГЕС звільняться від води великі території. «Перед нами постане закрита, законсервована (водою) територія, серцевина Запоріжжя. Ми побачимо різноманітні маршрути, різноманітні протоки, різноманітні кургани. Для дослідників це буде надважливе явище», – каже історик Олександр Алфьоров.

Історик Сергій Білівненко зауважує, що ще в 1950-х роках при побудові Каховського водосховища лунали пропозиції від місцевих істориків зробити дамбу так, щоб підняти рівень води до рівня, аби не затоплювати місця Січей, або ж відгородити їх, тим більше, що вони біля правого берега Дніпра були трохи на підвищенні. «Але в підсумку затопили все, що було пов’язане із запорожцями», – каже науковець. Але історики не виключають, що потрібно провести розкопки, розчистивши перед тим мул, що збирався на дні гігантської водойми, щоб археологи могли знайти козацькі гармати, ядра, іншу зброю, люльки тощо.

Зовсім не дивує, що Російська імперія руйнувала вольності козацької Січі, а потім радянська влада нищила місця Січей водами Каховського водоймища – різні часи, різні епохи, але мета імперської політики одна й та сама. Джерело

Залишити коментар