Кілька днів тому розміром з континент на Сонці з’явилася тріщина. Через тріщину відбувся колосальний обсяг викиду корональної маси.
Масивний спалах «вирізав» на зірці величезний «вогняний каньйон» шириною близько 10 тисяч кілометрів та завдовжки майже 100 тисяч кілометрів.
31 жовтня 2023 року петля намагніченої плазми, відома як сонячний протуберанець, піднялася в південній півкулі Сонця і стала нестабільною, а потім відірвалася і полетіла в космос, ніби гумка, що лопнула.
Коли протуберанець розлетівся, після себе залишив гігантську, схожу на каньйон, діру в надгарячій плазмі Сонця. Плазмова ущелина була приблизно в 620 разів ширша і в 224 рази довша за Гранд Каньйон у США (довжина Великого каньйону – 446 км, а ширина на рівні плато – від 6 до 29 км) і приблизно в 50 разів ширша і в 25 разів довша за Валлес Марінеріс на Марсі – найбільший з відомих каньйонів в Сонячній системі.
Це не перший «вогняний каньйон», який був помічений за останні роки на Сонці: у квітні 2022 р. на Сонці відкрився каньйон довжиною 200 тисяч кілометрів; а у вересні того ж року після грандіозного сонячного виверження з’явився ще більший каньйон протяжністю 385 тисяч кілометрів. Обидва ці каньйони мали глибину близько 20 тисяч кілометрів, що приблизно в 1800 разів глибше за Маріанську западину.
Плазмові шлейфи, які випромінюються Сонцем, породжують ці каньйони, можуть на Землі викликати геомагнітні бурі та яскраві полярні сяйва.
Масивний сонячний протуберанець є ознакою того, що наближається сонячний максимум – вибуховий пік приблизно 11-річного сонячного циклу, який припускають тепер побачити в 2024 р., на рік раніше, ніж прогнозували.
Напередодні сонячного максимуму лінії магнітного поля Сонця починають заплутуватися. Ці невидимі лінії утримують плазму на поверхні Сонця, але коли вони переплітаються, стають менш ефективними в утриманні плазми, що призводить до утворення на поверхні великих виступів і глибоких западин.
Слабший поверхневий магнетизм також призвів до утворення величезного полярного вихору, який обертався навколо Північного полюса Сонця – високий сонячний торнадо, що перевищує 14 Земель, і непридатний для логіки плазмовий водоспад, який ллє на Сонце вогняний дощ.
Джерело