Рік тому непальська молодь вийшла на вулиці, щоб повалити уряд. Тепер країна бореться зі стихією, яка за лічені хвилини стирає цілі поселення з лиця землі. Станом на 28 серпня 2026 року Reuters повідомляє про щонайменше 547 загиблих у Непалі, п’ятьох у Тибеті та майже 1 000 зниклих безвісти.
КАТМАНДУ
— Спочатку в горах почувся гуркіт.
Потім униз рушила вода.
Разом із нею — тонни каміння, льоду, ґрунту та уламків. Гірська річка перетворилася на бурхливий потік, який поніс усе, що опинилося на його шляху: будинки, дороги, мости, автомобілі та об’єкти енергетичної інфраструктури.
26 серпня Непал опинився в епіцентрі однієї з наймасштабніших природних катастроф останніх років у Гімалаях. Обвал льоду та гірської породи у високогір’ї спровокував раптову повінь у районі кордону Непалу з Тибетом.
Але найстрашніше почалося після першої хвилі.
Вода, яка перетворилася на стіну
Удар стихії був настільки сильним, що за короткий час були зруйновані дороги й десятки мостів, пошкоджені енергетичні об’єкти, а окремі райони фактично опинилися відрізаними від решти країни.
Річка Трішулі місцями різко піднялася, а потік води й уламків понісся вниз долинами.
Очевидці порівнювали побачене з цунамі.
Це важлива деталь: перед нами була не звичайна сезонна повінь. Вода несла із собою величезну кількість матеріалу зі схилів — саме тому її руйнівна сила була настільки великою.
Станом на 28 серпня в Непалі повідомлялося щонайменше про 547 загиблих, ще майже 1 000 людей вважаються зниклими безвісти. П’ятеро загиблих підтверджено на тибетському боці кордону. Понад 90 тисяч людей безпосередньо постраждали від катастрофи.
Серед зниклих — сотні іноземців, багато з яких перебували в регіоні через паломницькі та туристичні поїздки.
І тоді виникла нова загроза
Коли здавалося, що найгірше вже минуло, в горах виникла нова небезпека.
Величезний зсув перекрив русло річки, утворивши природну дамбу. За нею почала накопичуватися вода.
Так з’явилося нове загатне озеро.
І тепер рятувальники опинилися перед парадоксальною ситуацією: щоб дістатися до людей, які пережили першу хвилю, їм потрібно працювати в районі, де будь-якої миті може виникнути новий прорив.
Саме через загрозу нового паводку рятувальні роботи тимчасово призупиняли. Коли небезпека зменшилася, Непал і Китай відновили операції.
Це сталося через рік після повстання Gen Z
Особливо символічно, що природна катастрофа прийшла до Непалу майже рівно через рік після іншої масштабної кризи — політичної.
У вересні 2025 року уряд прем’єр-міністра К. П. Шарми Олі заблокував доступ до низки соціальних мереж.
Офіційним поясненням була необхідність змусити платформи зареєструватися відповідно до нових правил. Але для молодих непальців це стало іскрою, яка підпалила значно більший конфлікт.
Молодь уже була розлючена корупцією, безробіттям, нерівністю та привілеями політичної еліти.
8 вересня тисячі людей вийшли на вулиці.
Спочатку це були протести проти блокування соцмереж.
Дуже швидко вони перетворилися на протест проти самої системи.
Поліція застосувала сльозогінний газ, гумові кулі та кийки. Щонайменше 19 людей загинули, понад сотню було поранено.
Наступного дня сталося те, чого ще напередодні важко було уявити: прем’єр-міністр Олі подав у відставку.
Молоде покоління фактично змусило уряд відступити. Джерело
Тоді люди вимагали свободи. Тепер вони шукають одне одного
У цьому і полягає драматизм нинішньої ситуації.
У 2025 році непальці виходили на вулиці, тому що вважали, що держава не чує їх.
У 2026 році вони знову опинилися в ситуації, де держава повинна дістатися до них — але вже через зруйновані дороги, мости та гірські долини.
Рятувальники використовують вертольоти, човни, дрони та наземні групи.
Понад 3 700 людей уже вдалося врятувати, багато з них евакуювали повітрям. Але масштаб руйнувань робить пошуки надзвичайно складними.
У деяких районах рятувальникам доводиться буквально пробиратися через багнюку та уламки.
Іноді єдина інформація про зниклу людину — це ім’я у списку.
Гімалаї змінюються
За цією трагедією стоїть ще одна проблема, значно більша за межі Непалу.
Гімалаї швидко змінюються.
Потепління впливає на льодовики, сніговий покрив і стабільність високогірних схилів. Вчені застерігають, що кліматичні зміни не можна автоматично назвати єдиною причиною кожної окремої катастрофи, але вони здатні збільшувати нестабільність гірських систем і ризик небезпечних подій.
Для Непалу це особливо небезпечно.
Країна буквально затиснута між горами. Її міста, села, дороги, туристичні маршрути та гідроенергетичні об’єкти часто розташовані у вузьких долинах.
Тут невелика зміна нагорі може мати величезні наслідки внизу.
Країна, яка не встигає оговтатися
Політичне повстання 2025 року показало, наскільки глибокою стала недовіра молоді до влади.
Катастрофа 2026 року показує іншу слабкість Непалу — його надзвичайну вразливість перед природними процесами, які дедалі важче прогнозувати.
І ці дві історії несподівано перетинаються.
Бо в обох випадках усе почалося з того, що система виявилася не готовою до сили, яка раптово вийшла з-під контролю.
Минулого року цією силою стали люди.
Цього року — гори.
Попередження, яке Непал уже не може ігнорувати
Зараз головне завдання — знайти зниклих, евакуювати людей із небезпечних районів, забезпечити постраждалих водою, їжею та медикаментами й не допустити нової хвилі повені.
Але після завершення рятувальної операції перед країною постане значно складніше питання.
Як захистити людей у майбутньому?
Як контролювати льодовикові озера?
Як будувати дороги й гідроелектростанції в горах, де сам ландшафт стає нестабільнішим?
І чи готова держава реагувати на катастрофи, які можуть розвиватися не за години, а за хвилини?
Непал уже пережив політичний вибух, який почався з блокування соціальних мереж і закінчився відставкою прем’єра.
Тепер країна переживає вибух іншого масштабу і треба встигнути врятувати тих, кого ще можна врятувати. Джерело