У Кресівському гранітному кар’єрі видобуток сірого граніту припинився у 2001 році. Відтоді кар’єр поступово заповнюється чистою підземною водою.
КРЕС – це житловий масив, розташований у центрально-західній частині Покровського району Кривого Рогу, заснований наприкінці 1920-х років як селище для працівників Криворізької районної електростанції.
Після економічної кризи 1990-х років видобуток граніту став нерентабельним, і підприємство, що займалося його розробкою, поступово занепало й припинило своє існування. Сьогодні Кресівський кар’єр фактично перетворився на неофіційну зону відпочинку у Кривому Розі. Колишня промислова територія стала популярним місцем для прогулянок, засмагання та купання.
Єдиний шлях до води – пішохідний. Автомобілі вже не мають доступу до цієї ділянки. Відпочивальники спускаються до озера вузькою серпантинною дорогою, якою раніше вивозили каміння.
Кар’єр не надто великий: його глибина становить близько 80 метрів, а довжина – приблизно пів кілометра.
Коли у 2001 році кар’єр закрили, на дні ще не було води – лише великі кам’яні брили. Згодом почалося поступове заповнення підземними водами, які не містять завислих часток чи органічних домішок. Завдяки цьому вода в озері надзвичайно прозора, подібна до морської. Через колір води, кам’янистий берег і тишу це місце вважають одним із наймальовничіших у Кривому Розі – його охоче показують гостям міста.
Щороку рівень води піднімається на 1–1,5 метра, і цей процес триває. Перша вода з’явилася у 2001 році, а вже в 2008-му глибина озера сягала 28,5 метра. За оцінками, нині вона становить приблизно 40–45 метрів. Прогнозують, що приблизно через 30 років вода може досягти краю кар’єру і, можливо, почне переливатися у річку Саксагань.
Верхній уступ кар’єру й досі зберіг характерні потріскані гранітні стінки – сліди вибухових робіт під час видобутку. Великі брили вивозили й подрібнювали на щебінь для будівництва.
З часом кар’єр отримав дві народні назви. «Озеро Кратер» – через схожість форми з вулканічним кратером, а також «Озеро Серце» – бо з висоти або на супутникових знімках озеро справді нагадує форму людського серця.
Поряд із кар’єром розташована штучна гора, яку називають Білою через білий вапняк, із якого вона складена. Це техногенне утворення виникло під час розробки родовища: верхній шар покривної породи зняли та згорнули вбік. Із цієї гори відкривається вражаючий краєвид на Покровський район Кривого Рогу.
Відпочинок на території кар’єру офіційно не дозволений, але й не заборонений. Влітку вода тут тепла – прогрівається до +26 °С. Для сімей із дітьми є невеликий пологий захід у воду, де можна безпечно купатися. Це місце мені порадили друзі – вода чиста, прозора й приємно тепла.
Втім, пляжної зони як такої тут немає. До води веде звивиста стара дорога, а берег – це кам’янистий схил з урвищами. Тож варто бути обережним і купатися лише там, де вже є інші відпочивальники та безпечно. Стрибати зі скель не рекомендується, оскільки глибина у різних місцях неоднакова й непередбачувана.
Колись на цій території був степ. Сьогодні тут уже з’явилися стежки, облаштовані відвідувачами, тераси, нові рослини й тварини. Формується зовсім інший ландшафт, нова екосистема. Якщо лише частково допомагати природі, а на 80–90% не втручатися, вона сама поступово відновить природний баланс і створить унікальний природний комплекс.