У Маліївцях археологи досліджують територію давнього скельного монастиря. На глибині близько метра вони виявили рештки мурованої дзвіниці, фрагменти фресок, кераміку, монети XVIII століття та давньоруські матеріали. Дослідники припускають, що монастир міг існувати тут ще у XII–XIII століттях.
Археологічні розкопки тривають у селі Маліївці Кам’янець-Подільського району Хмельницької області — біля відомого 18-метрового водоспаду, над яким розташований колишній скельний монастир.
Експедицію очолює археолог Павло Нечитайло. Дослідники вперше системно розкопують цю ділянку та вже виявили значні рештки мурованої дзвіниці, зруйнованої у 1930-х роках.
Дзвіниця могла нагадувати оборонну вежу
За словами Павла Нечитайла, археологи не очікували побачити настільки добре збережені фрагменти споруди.
Стіни дзвіниці зведені за давньою будівельною технологією: фасадна частина складена з тесаного каменю, а внутрішній простір заповнений сумішшю дрібного каміння.
«Ми не сподівались побачити такі потужні рештки дзвіниці. На вигляд в інших умовах вона цілком могла би бути якоюсь оборонною баштою», — розповів археолог.
Зі східного боку споруди дослідники знайшли завал тиньку з фрагментами розписів. Попередньо археолог пов’язує їх із перебудовами храму після скасування Василіанського монастиря у 1810 році, коли церква стала парафіяльною.
Водночас частина фундаменту, за його словами, є очевидно давнішою за саму дзвіницю. Це може свідчити про кілька етапів будівництва та перебудови монастирського комплексу.
Серед знахідок — давньоруська кераміка
Розкопки проводять на ділянці площею 5×5 метрів. На глибині близько метра археологи виявили кілька культурних шарів.
Серед знахідок — фрагменти керамічного посуду, фрескового розпису, гутного скла та кахлів, монети XVIII століття часів короля Станіслава Августа Понятовського, ґудзик XIX століття та інші предмети.
Особливу увагу дослідників привернула давньоруська кераміка.
Павло Нечитайло вважає, що її наявність може підтверджувати значно давнішу історію монастиря, ніж це випливає з відомих писемних згадок.
«Тут є два культурні шари. Перший чорний — з православного монастиря другої половини XVII століття, і верхній — відноситься до XVIII століття. Крім того, трапились фрагменти давньоруської кераміки», — зазначив археолог.
За його припущенням, Малієвецький монастир може бути одним із найдавніших на Поділлі та мати зв’язок із XII–XIII століттями. Однак остаточно встановити його вік зможуть лише подальші дослідження та аналіз археологічного матеріалу.
У завалі знайшли фрагменти церковних розписів
Ще однією важливою знахідкою стали уламки тиньку з кольоровими розписами. За словами директорки Малієвецького обласного історико-культурного музею Анастасії Донець, якість збережених фрагментів привертає увагу дослідників.
Ймовірно, частину старих розписів свого часу збили під час ремонту храму, а уламки використали як будівельне заповнення.
«Уявіть, хтось колись те все збив і просто викинув, як будівельне сміття», — зазначив викладач Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії Сергій Семенчук, студенти якої також беруть участь у розкопках.
Археологи також виявили поховання. Деякі з них були пошкоджені під час пізніших будівельних робіт — людські кістки перемішані з рештками тварин.
Окремою цікавою знахідкою став фрагмент тасьми, у яку вплетені тонкі металеві нитки. Фахівці мають встановити лабораторно, з якого саме металу вони виготовлені. Попередньо припускають, що це міг бути елемент церковного облачення або іншого ритуального текстилю.
Монастир зруйнували у XX столітті
Історія монастиря в Маліївцях охоплює кілька століть. Відомо, що кам’яну церкву Воздвиження Чесного Хреста звели над водоспадом у 1673 році.
Згодом монастир занепав, а у 1708 році його відновили як василіянський. Після скасування монастиря у 1810 році храм використовували як парафіяльну церкву.
У 1930-х роках радянська влада зруйнувала церкву та дзвіницю. Згодом рештки споруд опинилися під землею, через що їхнє розташування та стан тривалий час залишалися малодослідженими.
Тепер археологи поступово повертають цю частину історії Маліївців на поверхню.
На місці хочуть створити заповідник
Дослідження території скельного монастиря є одним із пріоритетних напрямів роботи Малієвецького музею. У майбутньому тут планують створити заповідник, який об’єднає територію монастиря та палацово-парковий ансамбль.
Анастасія Донець наголошує, що пам’ятку необхідно музеєфікувати та надати їй належний охоронний статус. Знайдені під час розкопок артефакти після дослідження планують представити в експозиції Малієвецького палацу.
За словами директорки музею, існування скельного монастиря підтверджують не лише археологічні знахідки, а й писемні джерела та старі фотографії, на яких видно споруду до її руйнування.
Розкопки фінансують меценати — зокрема київська приватна школа «Майбутні» та фундація Olos. До польових досліджень долучилися студенти Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії.
Якщо подальші дослідження підтвердять давньоруське датування матеріалів і встановлять їхній зв’язок із монастирем, Маліївці можуть виявитися одним із важливих осередків ранньої монастирської історії Поділля. Поки ж археологи продовжують розкривати споруди, які майже століття залишалися похованими під землею. Джерело