Телескоп «Джеймс Вебб» побачив вуглекислий лід та перекис водню на поверхні Харона – найбільшого з п’яти відомих супутників карликової планети Плутон.
Замерзлий вуглекислий газ походить із глибин супутника, тоді як перекис водню утворюється внаслідок інтенсивної взаємодії водяного льоду з зарядженими частинками та фотонами. Вивчення цих процесів допоможе розкрити походження Харона, а також механізми, що діють у крижаних світах за межами Нептуна. Дослідження опублікували в журналі Nature Communications.
Науковці вважають, що на Хароні є кріовулкани, з яких замість магми викидається лід. Для вивчення цих процесів група планетологів за допомогою спектрографа NIRSpec телескопа «Джеймса Вебба» дослідила північну півкулю Харона. Для дослідження вчені використали також дані з інструменту LEISA місії New Horizons та результати лабораторних експериментів з опромінення різних льодів.
За отриманими даними припустили, що вуглекислий лід походить з надр Харона і потрапляє на поверхню через ударні події, які звільняють матеріали з глибин. Це відкриття дозволяє припустити, що під поверхнею Харона справді можуть відбуватися активні процеси, зокрема ті, що призводять до оновлення льодових шарів. Щодо перекису водню, порівняно з Європою, супутником Юпітера, на Хароні знайшли меншу кількість цієї речовини, тож механізми утворення перекису на цих двох супутниках можуть бути різними.
Окрім виявлених сполук, в спектрі Харона розгледіли суміш аміаку та водяного льоду. Аморфний водяний лід зосереджений в тонкому поверхневому шарі, але свідчень наявності інших органічних сполук, таких як метан, чадний газ і метанол, не виявили. Виявлення вуглекислого льоду та перекису водню на Хароні розповість більше про еволюцію супутника, а також інших віддалених об’єктів Сонячної системи.
Раніше Харон допоміг апарату New Horizons розгледіти темний бік Плутона – супутник відбив частину сонячного світла, яке й осяяло планету.Джерело