Пишуть в Фейсбуці, що Дніпровські пороги розташовані паралельно Молочно-Чумацькому шляхові та прямо пропорційні планетам Сонячної системи.
Над кожним порогом Дніпра розміщувався міст, який забезпечував рух через річку і виконував астрономічну, високотехнологічну, сакральну та оздоровлюючу функцію.
Матеріали з яких були побудовані мости – особливі конструкційні технологічні елементи, гідротехнічні споруди, штучні рукотворні розломи земної кори, дозволили не тільки витягнути з надр Землі Першоматерію, Первинну Субстанцію – Земну Енергію, але й поєднати її з небесною, посилювати ці енергії до потрібних розмірів, акумулювати та перетворювати на інші форми енергії. Так черпали енергію від землі та космосу, поєднуючи ці енергії в ідеальних пропорціях мали в своєму розпорядженні усю велич світу.
Запорізький краєзнавець Ю. Вілінов вирахував математичну відповідність розташування Дніпрових порогів з планетами Сонячної системи: Кодацький – Меркурію, Сурський – Венері, Лоханський – Землі, Дзвонецький – Марсу, Ненаситецький – Юпітеру, Вовнизький – Сатурну, Будильський – Урану, Личний – Нептуну, Вільний – Плутону.
Розміри порогів пропорційно відповідають розмірам планет, а відстань від порога до порога – відстані між планетами.
У 1927 р. почалося будівництво Дніпрогесу; у 1931 р. почалися роботи по закриттю греблі, які супроводжувалися одночасним підняттям рівня води у майбутньому водосховищі; у 1934 р. вода у водосховищі піднялася до проектного рівня. Зверніть увагу на ті трагічні історичні події, що відбувались в Україні саме в цей період.
Тепер Українці згадують про своє божественне походження та українську історичність і нарешті розпочинають втілювати божественний задум. Як стверджує Сергій Літусь, дослідник історії та релігії, між містами Дніпро і Запоріжжя колись існувало Мега-Місто. Правий берег підносився на 100 – 200 м, був порізаний глибокими долинами й ярами та заліснений, лівий – низький й пологий.
Місто Великих Мостів контролювало найбільший перехід з одного берега на другий та було практично пропускним пунктом – воротами Дніпра. В середній течії Дніпра існувало 9 порогів, 30-60 заборів та 60 островів. Загальна довжина ділянки, де вони знаходились, близько 65-75 км, висота падіння води – 30-40 м. Дніпрові пороги це – виходи гранітів, гнейсів та інших корінних гірських порід Українського Кристалічного Щита. Вчені дослідили корінні гірські породи в руслі Дніпра між містами Дніпро і Запоріжжя та визначили серед них п’ять головних комплексів.
Виявлено унікальне явище – усі дев’ять порогів складені з одних і тих же комплексів порід, хоча на цій ділянці існує п’ять різних комплексів гірських порід. Дослідження показують, що під кожним порогом проходить два або три розломи земної кори. Ретельне обстеження цих об’єктів вченими наддасть можливість не тільки визнати їх походження, але й наблизитись до високих технологій наших Пращурів.
Найбільша концентрація примітних каменів та скель спостерігалася саме поблизу порогів – у найбільш небезпечних та відповідальних місцях.
На картосхемі лоцмана О.С. Девлада «Шляхи Дніпровими порогами» позначено 137 каменів та 4 скелі.
У всіх стародавніх народів світу міст, це об’єднання людського й божественного, сполучення між Небом і Землею, як наприклад, Веселка, Молочний Чумацький Шлях.
Давньогрецькі астрономи Молочний Шлях називали Галаксія (грец. гал «молоко»), а міфи пов’язували його з богами.
Для давньої людності земний Дніпро асоціювався як небесний Дніпро з Молочним Шляхом (так само як у індійців є Земна Ґанґа й Небесна Ґанґа), яка ототожнювалася з Молочним Шляхом.
Санскритська назва Молочного Шляху – Сварґапаґа (svarga+apaga) – «Небесна Апаґа (Ґанґа)» виявляє ще більшу дотичність до України, бо Сварга – це символ України, визитівка арійських народів. Апаґа – інша назва священної Ґанґи, де apa – «вода», а ga – «іти, бігти, плинути». Апаґа – це «Водоплинна, Водобіжна», тобто «Ріка» (С.І. Наливайко).
Багато хто з вчених стверджують, що арійські Веди писались саме на берегах Дніпра. Потім принесли їх до Індії під час своїх походів. Джерело