Як ртуть та алюміній у вакцинах впливають на розвиток дітей?

У Міжнародному журналі екологічних досліджень та громадського здоров’я (IJERPH) опубліковано дослідження про вплив етил-ртуті (тімеросалу) та алюмінію – компонентів деяких дитячих вакцин – на ранній розвиток мозку та імунної системи.

Тімеросал (або тіомерсал) – це ртутьорганічна сполука, що використовувалася як консервант у вакцинах, які виготовлялися у багатодозових флаконах, а також у деяких інших медичних та косметичних засобах.

Алюмінієві ад’юванти – це додаткові компоненти вакцини, що додаються до складу для досягнення кращої імунної відповіді на основні компоненти вакцин – антигени. Алюмінієві ад’юванти підсилюють імунну відповідь у вакцинах, але можуть і накопичуватись у тканинах, зокрема мозку.

Результати дослідів на тваринах. У мишей вплив етил-ртуті (EtHg) в дозах, порівнянних з тими, що містяться у вакцинах (у формі тімеросалу), призвів до порушень у ключових рецепторах мозку, відповідальних за когнітивні функції, до збільшення загибелі клітин мозку та порушення навчання й пам’яті. Також примітно, що самці мишей були уражені більше, ніж самки, що викликає питання про гендерні відмінності у сприйнятливості. Подібні занепокоєння висловлювали і щодо ад’ювантів на основі алюмінію (ABA), призначених для посилення імунної відповіді. Дослідження показують, що алюміній може накопичуватися в мозку, а експерименти на гризунах свідчать про те, що дози, необхідні для вакцинації, можуть призвести до неврологічних змін.

Тобто в результаті дослідів було встановлено, що етил-ртуть та алюміній впливають на хімію мозку, навчання та пам’ять, причому спостерігаються деякі гендерні відмінності у сприйнятливості. Немовлята, особливо недоношені та немовлята з низькою вагою при народженні, більш чутливі до цих речовин. Тімеросал та алюміній також пов’язують з алергічними реакціями, запаленням та рідкісними захворюваннями, такими як макрофагальний міофасціїт (ММФ) – станом, що характеризується м’язовою слабкістю та затримкою розвитку, хоча причинно-наслідковий зв’язок ще не підтверджений.

Окрім вакцин, ртуть і алюміній можуть надходити через грудне молоко або суміш, продукти (риба, оброблені харчі), питну воду чи медикаменти. Але доза з вакцин все одно перевищує кількість, що надходить із їжею.

Рекомендації науковців:
– проводити довгострокові дослідження – спостереження за розвитком дітей, які піддавались впливу цих речовин;
– аналізувати комбінований вплив ртуті та алюмінію – оскільки часто діти отримують їх одночасно;
– розробити безпечніші рецептури – вакцини без тімеросалу або з альтернативними ад’ювантами;
– персоналізувати графіки щеплень;
– забезпечити прозору комунікацію – щоб батьки могли ухвалювати зважені рішення щодо вакцинації.

Висновок. Мозок немовлят, особливо недоношених та новонароджених з низькою вагою тіла, дуже чутливий у перші місяці життя. Потенційний вплив ртуті та алюмінію у вакцинах на розвиток мозку й імунітет потребує подальших досліджень. Хоча вакцини використовують у боротьбі з інфекційними захворюваннями, важливо більш уважно дослідити безпеку їхніх компонентів. Джерело

Залишити коментар