Нотаріальне провадження з вчинення протесту векселя потребує від нотаріуса правильного розуміння правових наслідків відповідного виду протесту та їх роз’яснення заінтересованим особам.
Обіг векселів — це врегульований нормами вексельного законодавства процес використання векселя як цінного папера, що включає його видачу, передання, акцепт, забезпечення, пред’явлення до платежу, оплату або протест. Незважаючи на існування різних видів протестів, їх здійснення підпорядковується загальному алгоритму, який складається з кількох універсальних стадій.
1. Відкриття нотаріального провадження
Провадження відкривається на підставі письмової заяви векселедержателя (кредитора) про протест векселя у разі відмови платника (доміциліата) оплатити або акцептувати вексель. Зміст заяви визначений Порядком вчинення нотаріальних дій і включає відомості про сторони вексельного зобов’язання, реквізити векселя, строк і суму платежу, причини опротестування, а також ідентифікаційні дані заявника.
До заяви додається оригінал векселя (або його копія у випадках, передбачених законом) та опис векселів, що подаються на опротестування, із зазначенням їх виду, кількості, строків платежу, сум і підстав протесту. Векселі передаються нотаріусу під розписку.
У науковій літературі обґрунтовано звертається увага на доцільність документального підтвердження факту передачі векселя нотаріусу, що відповідало б принципу безспірності нотаріального процесу, хоча чинне законодавство прямо цього не вимагає.
2. Підготовка до вчинення протесту
На підготовчій стадії нотаріус перевіряє:
– належність справи до своєї компетенції;
– правоздатність і дієздатність сторін, повноваження представника;
– місце вчинення протесту залежно від його виду;
– дотримання строків пред’явлення векселя до платежу або акцепту;
– відповідність форми та реквізитів векселя вимогам законодавства, безперервність індосаментів і законність володіння векселем;
– правильність сплати нотаріальних платежів і витрат.
Вексель перевіряється з позицій його юридичної достовірності, без дослідження підстав його видачі, оскільки вексельне зобов’язання має абстрактний і безумовний характер.
3. Безпосереднє вчинення протесту
На цій стадії нотаріус: вносить запис до реєстру нотаріальних дій; пред’являє платнику або доміциліанту вимогу про оплату або акцепт векселя; у разі відмови або відсутності відповіді оформляє акт протесту, робить відповідну відмітку на векселі та видає його векселедержателю.
Якщо вексель оплачено або акцептовано у встановлений нотаріусом строк, протест не вчиняється, про що робиться відповідний запис у реєстрі.
У справах нотаріуса залишаються копії опротестованих векселів, заява векселедержателя, опис векселів, вимоги та інші документи, пов’язані з вчиненням протесту.
Зауваження щодо процедури. Обґрунтовані сумніви викликає доцільність обов’язкового направлення нотаріусом вимоги про оплату або акцепт, оскільки вексель установлює безумовний обов’язок боржника, а протест має фіксувати факт його невиконання у визначений строк. Повідомлення доцільно обмежити інформуванням про вчинення нотаріальної дії, що узгоджується зі ст. 42 Закону України «Про нотаріат».
Отже, процедура вчинення протесту простого і переказного векселя потребує уточнення з урахуванням абстрактного характеру вексельного зобов’язання та положень Уніфікованого вексельного закону. Джерело