Сучасні так звані суди створені на основі приватної гільдії, яка має назву British Accreditation Registry (BAR) — Британський реєстр суб’єктів акредитації.
https://www.youtube.com/watch?v=YeZxiK8vmo0
Підступність цього задуму полягає в тому, що встановлено контроль над судами шляхом створення американської юридичної асоціації (материнської організації), від якої європейська міжнародна юридична асоціація, за твердженням автора, є дітищем Ротшильдів (євреїв-рептилій). Це дозволило банкірам контролювати здійснення правосуддя.
Вони здобували освіту за системою права, яка була виключно морським (Адміралтейським) і договірним правом. Право, засноване на звичаї Common Law (загальне право), підлягало заміні, оскільки воно надавало фізичним особам багато механізмів захисту від законодавства банкірів.
Робота римського (англійського, морського) суду ґрунтується на презумпціях права, а не на фактичних правових принципах.
Презумпція (від лат. praesumptio — припущення, очікування, надія) — це припущення, яке вважається істинним доти, доки його хибність не буде беззаперечно доведена. Презумпції широко використовуються в юриспруденції та природничих науках.
Якщо презумпції права приватної гільдії Британського реєстру суб’єктів акредитації (BAR) висуваються і не відхиляються, вони переходять до категорії фактів і вважаються істинними («істиною в комерції»).
Існує 12 ключових презумпцій, які, за твердженням автора, затверджуються приватними гільдіями BAR і набувають статусу істинних через відсутність заперечень:
– офіційний запис (Public Record);
– державна служба (Public Service);
– публічна присяга (Public Oath);
– імунітет (Immunity);
– судові повістки (Summons);
– утримання під вартою (Custody);
– опіка (Court of Guardians);
– довірче управління (Court of Trustees);
– держава як виконавець/бенефіціар (Government as Executor/Beneficiary);
– виконавець без законних повноважень (Executor De Son Tort);
– недієздатність (Incompetence);
– вина (Guilt).
Це 12 презумпцій BAR-гільдії. Якщо ви хочете, щоб суд перестав чинити на вас тиск, потрібно в кожному зверненні до суду, у своїх листах і запитах, щоразу надсилати спростування цих дванадцяти презумпцій BAR.
Одним зі зразків такого спростування, на думку автора, є документ, який бажано опублікувати в інтернеті.
Спростування 12 презумпцій гільдії BAR
Пишемо дату, зазначаємо від кого. Далі автор пропонує використовувати формулювання щодо свідоцтва про народження, паспорта та персональних даних. Потім зазначається адреса для листування, електронна пошта, після чого документ пропонується надсилати всім суддям, з якими маєте справу або до яких вас можуть викликати.
Далі вказується адреса суду, після чого в листі спочатку наводиться відповідна презумпція BAR, а потім — її спростування. За словами автора, такий документ може займати близько десяти сторінок.
Далі текст містить детальний опис кожної із дванадцяти презумпцій (офіційного запису, державної служби, публічної присяги, імунітету, судової повістки, утримання під вартою, суду опікунів, суду довірчих керуючих, держави як виконавця та бенефіціара, виконавця de son tort, недієздатності та вини) разом із запропонованими автором варіантами їхнього «спростування». У тексті також містяться:
– твердження про те, що судді, прокурори та адвокати працюють на приватну BAR-гільдію;
– посилання на окремі біблійні цитати;
– твердження про те, що суди не мають юрисдикції щодо «живої людини»;
– рекомендації повертати судові повістки без прийняття («не акцептувати»);
– заклики не з’являтися до суду та не відповідати на судові виклики;
– твердження про те, що суд нібито є «звичайним банком», який прагне отримати гроші;
– рекомендації складати так званий «суверенний афідевіт істини» та публікувати його в інтернеті;
– вимоги щодо підписів свідків та інших порад щодо оформлення документа.
Наприкінці автор наводить цитату, яку приписує указу Фрідріха Вільгельма I від 15 грудня 1726 року про чорні мантії адвокатів, а також рекомендує надсилати листи зі «спростуванням», не відвідувати суд, не відповідати на повістки та повертати всі отримані документи з позначкою про неприйняття («не акцептовано»).