На півночі Непалу, неподалік кордону з Тибетом, після масштабної повені сформувалася нова небезпечна водойма. Озеро, яке виникло внаслідок зсуву гірських порід і льоду, стрімко наповнюється, через що рятувальникам довелося тимчасово припинити роботи в зоні ризику.
Серед зниклих безвісти — 56 громадян України. За попередніми даними, серед них є туристи, які прямували до священної гори Кайлас у Тибеті.
Місцевих жителів району Расува попередили про можливе подальше підняття рівня води. Китайські фахівці та рятувальники, які працювали поблизу небезпечної ділянки, відійшли на безпечніші позиції. За допомогою авіації спеціалісти оцінюють масштаби водойми та намагаються спрогнозувати подальший розвиток ситуації.
За попередніми оцінками, обсяг води в новоутвореному озері зріс приблизно з 1,5–2 млн до 2,5 млн кубометрів. Якщо вода прорве природну перемичку, вниз за течією може спрямуватися потужний потік, здатний завдати нового удару по територіях, які вже постраждали від стихії.
Понад тисяча людей залишаються зниклими безвісти
Масштабна повінь сталася 26 серпня. Попередньо вважається, що її спричинив великий обвал льоду та гірських порід у районі льодовика. Мільйони тонн каміння, льоду, ґрунту та води рушили вниз долиною, перекривши русло річки Лхенде-Кхола.
Стихія зруйнувала будинки, дороги й мости, пошкодила енергетичні об’єкти та перервала важливе сполучення між Катманду та Лхасою.
За наведеними даними, кількість підтверджених загиблих у Непалі сягнула 469 осіб, а понад 1300 людей у Непалі та Тибеті вважаються зниклими безвісти. Серед них є іноземні громадяни, зокрема українці.
Непальські військові вже евакуювали з небезпечних районів близько 350 працівників і місцевих жителів. Вертольоти використовують для транспортування постраждалих до Катманду, де вони можуть отримати медичну допомогу.
Однією з проблемних ділянок залишається тунель гідроелектростанції Trishuli 3A, де, за попередніми даними, могли залишатися близько 100 людей. Зруйновані дороги та мости значно ускладнюють доступ рятувальників до окремих населених пунктів.
Українці серед зниклих: туристи прямували до Кайласу
Після катастрофи українська сторона почала перевіряти інформацію про громадян, які перебували в постраждалому регіоні. За попередніми повідомленнями, безвісти зникли десятки українців.
Серед них — дві туристичні групи та одна українка, яка подорожувала у складі міжнародної групи. Частина українських туристів прямувала до священної гори Кайлас у Тибеті.
Це високогірний паломницький маршрут, що передбачає кору — обхід навколо Кайласу. Маршрут проходить через перевали на висоті близько 5600 метрів і вважається одним із найскладніших етапів подорожі.
За словами української альпіністки Ірини Галай, серед зниклих є її знайомі. Вона зазначила, що останній зв’язок з однією з груп був вранці 26 серпня, після чого телефони перестали відповідати.
Цього року на Кайлас вирушило особливо багато паломників через релігійний фестиваль. Водночас серпень вважається несприятливим періодом для цього маршруту через мусонні дощі та танення льодовиків.
За інформацією, яку раніше публікували організатори подорожі, маршрут української групи проходив через Катманду, Лхасу, Шигацзе, район підніжжя Евересту та озеро Манасаровар і мав завершитися корою навколо Кайласу.
Чому люди їдуть до Кайласу
Кайлас вважається священною горою у буддизмі, індуїзмі, джайнізмі та традиції Бон. Паломники вірять, що обхід гори має духовне значення та допомагає очистити карму.
За словами організатора групових подорожей Олександра Кислуна, цього року кількість охочих відвідати Кайлас була значно більшою, ніж зазвичай. Частково це пов’язано з особливим релігійним періодом, який привабив до регіону значну кількість паломників.
Водночас сам маршрут є складним через висоту, віддаленість та нестабільні погодні умови. У літній період у Гімалаях починається сезон мусонів, що підвищує ризик паводків, зсувів та обвалів.
Нова загроза — льодовикове озеро
Наразі найбільше занепокоєння рятувальників викликає новоутворене озеро. Якщо природна дамба не витримає тиску води, може статися раптовий прорив, після якого вниз долиною рушить хвиля води, каміння та уламків.
Такі явища становлять особливу небезпеку для населених пунктів, туристичних маршрутів та об’єктів гідроенергетики. Висока швидкість потоку може залишити людям дуже мало часу для евакуації.
У Непалі вже працюють системи моніторингу рівня води в окремих льодовикових озерах і річках. Однак під час настільки стрімких паводків навіть системи раннього попередження не завжди забезпечують достатньо часу для евакуації.
Чи пов’язана катастрофа зі зміною клімату
Катастрофа в Гімалаях знову привернула увагу до ризиків, пов’язаних із таненням льодовиків та вічної мерзлоти.
Гляціологи та геологи припускають, що нестабільність гірських схилів може бути пов’язана з комплексом природних факторів. Відтавання мерзлого ґрунту та порід здатне зменшувати стійкість високогірних масивів і підвищувати ризик зсувів та обвалів.
Водночас робити висновок, що саме зміна клімату стала безпосередньою причиною цієї катастрофи, наразі зарано. Для встановлення точного механізму трагедії потрібен детальний аналіз супутникових знімків, геологічних даних та інших матеріалів.
Пошукова операція триває
Ситуація в регіоні залишається небезпечною. Рятувальникам доводиться одночасно шукати зниклих людей та стежити за рівнем води в новоутвореному озері.
Особливу увагу привертає доля іноземних туристів, серед яких є українці, що прямували до Кайласу. Точна кількість зниклих може змінюватися в міру відновлення зв’язку та проведення пошукових робіт.
Наразі головна загроза — можливий прорив природної дамби та повторний паводок. Саме тому рятувальним службам доводиться балансувати між необхідністю продовжувати пошук людей і безпекою самих рятувальників. Джерело