Київське море – водосховище на Дніпрі, на півночі майже сягає кордону з Білоруссю, східна частина входить до складу Міжрічкового регіонального ландшафтного парку, який створено у 2002 році.
Київське водосховище – межі Чернігівської і Київської областей: площа – 824 квадратних кілометрів; довжина – 96 км; максимальна глибина – 16-18 м.
Утворено греблею Київської ГЕС – заповнено у 1964-66 роках.
Це одне з шести великих водосховищ у каскаді Дніпра, далі за течією – Дніпровське водосховище.
У Київське водосховище впадають річки: Тетерів, Ірпінь, Прип’ять.
Використовується як регулятор стоку, для гідроенергетики, судноплавства, рибного господарства, рекреації.
Існує думка, що в проектуванні греблі брав інженери переконали Сталіна, що якщо підняти дамбу на 30 метрів, потік може дійти до Туреччини, тому ГЕС може бути непрохідним бар’єром на шляху ворога.
І сьогодні сучасне дно Київського водосховища зберігає чимало снарядів часів Другої світової війни: бомб, мін – як радянських, так і німецьких.
Чому називають морем? У воді зросла концентрація солі, тому тут прижилися рослини і тварини, характерні для Чорного моря. Серед них – морські водорості, риба-голка і чорноморська тюлька.
Через поганий стан дамби і високу радіоактивну замуленість водосховище вважали найнебезпечнішим місцем, тому спеціалісти не рекомендують купатися в Київському морі.