Астрономи розгадали таємницю сигналів, що надходили протягом п’яти років з космосу. Незрозумілим було те, що цей сигнал рухався небом.
Радіотелескоп Murchison Widefield Array в Західній Австралії, який застосовують для спостереження за радіосигналами, що рухаються в космосі понад 13 мільярдів років, ловив телевізійні сигнали. Оскільки цей телескоп розміщено саме в зоні радіотиші, науковці шукали відповідь, чому протягом п’яти років не зникав цей сигнал та ще й рухався небом.
Джонатан Побер, фізик з Університету Брауна і керівник американського дослідницького проєкту Murchison Widefield Array, розказав, що декілька науковців припустили, що це літаки так відбивають телевізійні трансляції. Тобто небажані перешкоди на кшталт цього забруднюють астрономічні дані.
«Це призводить до того, що шалені обсяги даних викидають, щоб не забруднити жодну частину спостережень», – додала аспірантка Брауна Джейд Дюшарм.
У новому дослідженні команда спробувала точно дослідити джерело перешкод, і в процесі визначити, чи це були літаки, як вони припустили це раніше. Для цього використовували корекцію ближнього поля, тобто налаштування телескопа для фокусування на ближчих об’єктах, і формування променя – техніку для загострення фокусу на ближніх джерелах перешкод.
Астрономи вважають, що «використання формування променя в поєднанні з поправками ближнього поля дозволяє ефективно отримати оцінку висоти радіовипромінювального об’єкта ближнього поля, такого як літак або супутник». Метод спостереження дозволив оцінити середню висоту об’єкта приблизно до 11,7±0,1 км, що свідчить про ймовірну його класифікацію як літака, оскільки крейсерська висота літака може варіюватися між 9,4 і 11,6 км. Щоб підтвердити цю гіпотезу, використали кутові переміщення як функцію часу в поєднанні з виміряною висотою для обчислення швидкості, яка становила 792±1 км/год, що також узгоджується з крейсерською швидкістю літаків.
До того ж команда виявила, що частотний діапазон відбитого сигналу пов’язаний з австралійським цифровим телевізійним каналом 7. На жаль, через відсутність бортових журналів вони не змогли точно визначити літак. І оскільки кількість супутників на орбіті тепер зростає разом із земними перешкодами, астрономи вже починають думати, чи не доведеться переносити радіоастрономію в більш спокійне середовище, наприклад, на Місяць.Джерело