Сільд коорега (оселедець в сметані),
Сільгу картулісалат,
Сільгуруллід (оселедцеві рулетики),
Сільгукасте (салаковий або оселедцевий соус),
Сільгуд пекікастмес,
Калапірукат (рибні запіканки в тісті),
Хаутатуд кала (тушкована риба),
Хаутатуд ряймед (тушкована салака),
Кілуворм,
Сільгу ворм.
Нижче наведено лише відібрані рецепти тих рибних страв естонської кулінарії, якими вона відрізняється від рибної кулінарії інших народів.
Країна Естонія розташована на східному узбережжі Балтійського моря, омивається водами Фінської і Ризької затоки, включає в себе понад 1500 островів. Рельєф країни різноманітний: кам’янисті пляжі, незаймані ліси і численні озера. Естонія славиться своїми замками, церквами і фортецями на вершинах пагорбів. Столиця країни Таллінн користується популярністю у туристів завдяки добре збереженому Старому місту, музеям і 314-метровій телевежі. Естонська кухня найбільш повно зберегла до наших днів свої специфічні національні риси, що склалися до кінця XIX – початку XX століть.
Готуємо лідака-ун-ола або щуку в горшику по-латиськи. Щуку для страви беруть вагою від 0,75 до 1 кг. Смак страви буде ніжніше, якщо філе щуки залити сумішшю молока з вершками або не дуже кислою сметаною. За цим нескладним рецептом можна приготувати будь-яку річкову рибу.
Страви з морського окуня, горбуші, хека, скумбрія чи навіть оселедця можуть зайняти своє місце за різдвяним столом. Щоб позбутися характерного морського запаху, можна 1 годину вимочувати рибу у молоці з додатком перцю або натерти пряними травами (майораном, чебрецем, естрагоном та базиліком), скропити соком з цитрини і витримати 30-60 хвилин у холодильнику.
М’ясо оселедців тлусте і пружне, вони наче створені до чогось гострого та пікантного. На жаль, крім улюбленого смаку оселедці мають надто міцний запах, тому й присмачуємо страву з оселедця цибулею, прянощами, цитриною. Запах оселедця також можна зменшити за допомогою гірчиці.
Хек продається у двох різновидах: зі шкіркою та хребтом і у вигляді філе. М’ясо його хоч тверде, але соковите, тому гарно піддається смаженню та запіканню. Страви, приготовлені з цілої риби, є, звичайно, соковитіші. Щоб шматочки філе не втратили свого соку, їх треба добре запанірувати спочатку у борошні, а потім, змочивши у розколочених яйцях, запанірувати у сухарях.
